Виставка «Перехід»

28 березня – 22 квітня 2012
Галерея сучасного сакрального мистецтва «ICONART» (вул. Вірменська, 26)

Виставка представляє нові твори молодих митців Олі Кравченко, Остапа Лозинського та Уляни Нищук-Борисяк. Переосмислюючи події Страстей та Воскресіння Христового, художники розвивають ідею зміни або переходу.

Переходу від одного стану до іншого. Тож «Перехід» в контексті великоднього часу означатиме передусім процес звільнення від страху, тобто свободу, вдосконалення, відновлення.

Беручи за основу традиційні мотиви християнської іконографії, художники розвивають тему переміни-переходу в новій, експресивній манері: тихі іконописні лики преображаються в емоційній напрузі зображуваних подій. Кожен з трьох митців шукає і знаходить виразний індивідуальний шлях у представленні центральної християнської теми переходу від смерті до життя.

Остап Лозинський у своїх творах переосмислює суть ікони з її лаконічністю та драматизмом. Спрощення форм та кольорів веде до особливої виразності зображуваних сюжетів. Перехід у творах Лозинського – це історія людини, котра визволяється від гріха. Визволяється Христом і переходить у новий стан сприйняття себе, своєї навколишності і, зрештою, Бога.

Оля Кравченко на основі власно витвореної візуальної мови розвиває мистецький пошук навколо ікони «Зішестя в ад». Беручи за основу давно вподобану форму еліпса, Оля витворює цікаві та несподівані композиції переходу від життя до сходження в ад й повернення з нього. Ці твори, вписані в овальні форми, витворюють паралель не лише до яйця, одного з традиційних символів життя (а відтак й свята Воскресіння), але також простежується тут відношення до людського лику – лику, котрий у творах Олі Кравченко перемінюється в цілу оповідь.

Уляна Нищук-Борисяк у представленому триптиху розвиває тему смерті та воскресіння: починаючи від традиційного представлення розп’яття у поєднанні з постатями старозавітних пророків, авторка розвиває цю тему в центральній роботі «Зішестя в ад»). Тут візуальна мова іконопису межує з мовою абстрактного живопису. Увиразнення цієї мови особливо відчутне у правому полотні триптиху, що представляє перехід від смерті до життя.