Вистава «Еклезіаст»
Мистецтво
Експонується збірку народних картин і сучасних інтерпретацій образу відважного воїна – Козака Мамая
Мистецтво
Виставка відтворює атмосферу колекціонування ХІХ століття, показує, як у тогочасному Львові співіснували й взаємодіяли українська та польська культури, як науковий прогрес поєднувався з естетичною пристрастю, а меценатство – з особистою любов’ю до мистецтва
Мистецтво
Творчості Данила Довбошинського притаманні відчуття єдності культурного плину в минулому й сьогоденні, філософсько-поетичне осмислення світу як гармонії, внутрішній драматизм і сонячність барви, епічність і ліризм
Мистецтво
Світ у первозданній красі, в єдності мудрості, добра та гармонії – провідна тема творчості Ігоря Кузьмака. Радість буття віддзеркалили натюрморти, що промовляють барвами квіті
Мистецтво
На зламі ХІХ і ХХ століть, в епоху чуттєвого і духовного зрушення, творчість Ольги Бознанської (1865–1940) вирізнялася особливою елегантністю і меланхолією. Завдяки своїм глибоким психологічним портретам мисткиня здобула міжнародне визнання
Мистецтво
Марина Скугарєва – українська художниця, одна з представниць «Нової української хвилі», яка через постмодерністські ідеї оновлює традиційну українську естетику. Однією з ключових тем її творчості є оголене тіло
Мистецтво
Сьогодення стоїть на плечах минулих поколінь. Попри складні перипетії історії нашим попередникам вдалося залишити нам неоціненні скарби, створені як руками професійних майстрів, так і майстрів-самоуків
Мистецтво
Чи знали ви, що перші ялинкові прикраси були їстівними? Горіхи, фрукти та печиво довго прикрашали різдвяні дерева, аж поки німецькі склодуви у XVI столітті не вигадали скляні кулі. За легендою, це сталося через неврожай яблук
Мистецтво
За допомогою ритмічності кольорів і форм Іван Турецький майстерно перекладає темп і ритм бурхливого навколишнього світу на мову живопису
Мистецтво
Антон Ковач ‒ представник закарпатської школи живопису, якому притаманні пластичність та яскраво виражений авторський стиль. На виставці представлені живописні роботи, створені під час пленерних подорожей, що засвідчують вихід за межі предметності у площину емоційності
Мистецтво
Серію робіт Ганни Криволап доповнює тактильна експозиція із семи моделей зі скульптур Й. Г. Пінзеля, виготовлених засобами 3D друку та 3D сканування за ініціативи проєкту «Pinsel.AR»
Мистецтво
Цілковита свобода ‒ основа творчості художника. Вона зросла на рафінованому інтелектуальному підґрунті, живилась егоїзмом, наповнювалась нарцисизмом
Мистецтво
51 твір зі збірки Запорізького обласного художнього музею зберігає пам'ять про Дім. Дім художниці ‒ село Болотня на Поліссі, якому не було кінця: у кожному дереві чи краплі дощу вона бачила Україну, чула далекі голоси Народу, пісні, яких не знала
Мистецтво
Споглядаючи знайомі обличчя, пробую зрозуміти правоту власного бачення, а потім порівнюю, що говорить про них Маріон Йожеф Ілку. Із задоволенням киваю головою, коли бачу добре зроблену характеристику
Мистецтво
Сюжет твору ілюструє драматичні події, що відбувалися в окупованому селі Олександрівка на Херсонщині. Почуте вразило художника. «Зболений я цілий» ‒ голос нашої землі, людей, тварин. Лише переживши біль, усвідомлюємо дар життя, цінуємо кожну живу істоту
Мистецтво
Суб’єктивно одухотворена картина природи, утілена в об’ємно-просторових моделях, живописі та скульптурі, засвідчує, що наслідування ‒ не копія, а студія, шлях постійних спроб, безкінечне начало образів. Природа ‒ учитель і досконале джерело натхнення
Мистецтво
Важливе місце у творчості митця посідає залізнична тематика ери паротягів. Юнацьке захоплення автор втілює в моделях поїздів та акварельних творах
Мистецтво
Наскрізною у творчості Галини Григор’євої є тема раю – сакрального простору, втраченої і жаданої гармонії, віддзеркалена в інтерпретаціях християнської іконографії
Мистецтво
Вир – це рух, утворений протилежними течіями, бурхливий стрімкий рух, який захоплює, тягне за собою, в себе. Вир – місце, що пов’язує «той» і «цей» світи, символ смертельної небезпеки, поле битви добра і зла, життя і смерті, жаги до життя
Мистецтво
На виставці «Єретик постмодерну» представлена частина творчого доробку Анатолія Степаненка середини 1970-х ‒ початку 2020-х років, яку вдалося вберегти і вивезти на початку весни 2022 року з Ірпеня
