Виставка «Кімоно»

Археологічні знахідки на Японському архіпелазі підтверджують тезу, що прадавні японці носили простий конопляний одяг. Сьогодні японський традиційний костюм використовується в основному лише під час свят і офіційних заходів.

Тканини, з яких виготовляється кімоно, як правило, нееластичні. Для поясу використовують сукно. Викрійки для кімоно зазвичай прямокутні і відрізняються від європейських аналогів зі складними заокругленими формами. Завдяки цьому досягається економія і практично повна утилізація тканини. Її прямокутні залишки можуть бути повторно використані.

На відміну від традиційного європейського одягу, який підкреслює конституцію тіла людини, кімоно виділяє лише плечі та талію, приховуючи недоліки фігури. Західний одяг акцентує на рельєфі, а японський — на рівномірності і площині. Це пов’язано з традиційним уявленням японців про ідеальну конституцію — «чим менше опуклостей і нерівностей, тим красивіше».

Пояс обі у кімоно виконує не тільки практичне значення – фіксування кімоно, але й декоративне. Він надає кімоно завершеність та масивність. Як правило, пояс виготовляють з парчі або щільного шовку з особливо багатим узором спереду, де пояс щільно прилягає до фігури, та ззаду, де він зав’язується бантом. Пояс в довжину може сягати трьох метрів і більше. Існує багато способів зав’язування пояса. Раніше форма вузла вказувала на станову приналежність, а тепер залежить тільки від смаку та вміння.