23 квітня 2024 - 26 травня 2024
Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26)
Вартість
Вхід вільний
Виставка ікон Оксани Винничок (2 травня 1966 – 25 травня 2022) – художниці, іконописиці, майстрині ікони на склі, матері, дружини, нашої дорогої подруги, яку два роки тому здолала важка хвороба. Але пам’ять про неї неможливо здолати, вона залишається дорогим скарбом у наших спогадах, серцях, у своїх сповнених світла і радості іконах.
Оксанка з’явилася навесні і пішла від нас теж весною. Ми познайомилися через ікони, але стали друзями ще й завдяки чудесному вмінню Оксани кожну нашу зустріч перетворювати у День Святого Юра. В тому такому народному розумінні, яке на Балканах і у Трансильванії називають словом Едерлезі. Є ще така відома народна пісня про те як у цей день усі люди – бідні і багаті, здорові і хворі, малі і старі, відчиняють усі брами і хвіртки, ріжуть найкращого баранця, виносять найсмачнішу їжу, одягають найкращу одежу і радіють весні, танцюючи і святкуючи у спільному колі. Святий Юрій відкриває брами неба, трава починає зеленіти, нарід готується до праці у полі, пастирі збирають стада і вирушають у гори… Такий святий благословенний день, такою була Оксана Винничок, і такими є її ікони.
Вона черпала повні пригоршні натхнення саме з народної традиції. Її ікони на склі і на дошці взоруються на українському іконописі, румунських іконах на склі і, загалом на народній культурі Карпат. Але яскравих кольорів давньої ікони Оксані недостатньо – тло образів і шати святих вона вкриває пишними квітками, зірками, бганками яскравих тканин…
Серед улюблених сюжетів вирізняються образи Богородиці з Дитям, Різдво Христове, Благовіщення, а поруч – такі несподівані сюжети як Древо Єссея, Святий Євстахій, Адам і Єва, Софія Премудрість Божа, Свята Параскева, ну і звісно ж Святий Юр, який долає змія на фоні заквітчаного казкового краєвиду.
Мистецтвознавиця та художниця Оксана Романів-Тріска у своїй статті про сучасну українську ікону на склі звертає увагу на незвичну для народної традиції «тілесну» карнацію святих в іконах Оксани Винничок. Видається, що така особливість цілком вкладається в культуру народної ікони, яка призначалася для домівок, для дуже особистого спілкування з Богом. Немовби Святі Небесні і люди земні ростуть, живуть, сумують і святкують в одній хаті.
Оксанка вже два роки серед Небесних, але тут в галереї Iconart, ми немов усі в одній хаті, разом зустрічаємо весну, ділимося спогадами і любов’ю, розглядаємо ікони і знимки, словом, – якось ходимо під Богом і чекаємо від святого Юра ще одного дива.
ОКСАНА ВИННИЧОК //2 ТРАВНЯ 1966 – 25 ТРАВНЯ 2022// ЛЬВІВ
Авторка унікального іконостасу, виконаного у техніці малювання на склі для каплиці Василіянського монастиря Преображення Господнього в Дземброні – найвисокогірнішому селі українських Карпат.
1986 – закінчила коледж Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Навчалась у Педагогічному Інституті в Івано-Франківську, де вивчала живопис і графіку. Згодом працювала викладачем живопису.
Малювала ікони на склі та на дошці, надихаючись народною культурою України та світу. В рамках мистецьких резиденцій в Україні (Львів, 2017) та Польщі (Новиця 2001-2016 роки) навчала іконопису.
2010-2021 – учасниця міжнародних іконописних пленерів у м. Новиця, Польща
2015-2016 – учасниця міжнародних іконописних пленерів у м. Спиське Подградє, Словаччина
2017-2018 – організаторка і учасниця міжнародної резиденції іконописців «Джерела» у м. Трускавець, Україна
7 квітня 2022 року закінчила свою останню роботу – Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Останніх 5 років свого життя художниця боролася із важкою хворобою.
Її роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні, Європі та Америці. Брала участь у міжнародних виставках в Україні, Польщі, Німеччині.
Виставку підготували Андрій Винничок, Роман Зілінко, Олег Пеленичка, Марія Цимбаліста
За категорією
За датою
до 12 грудня 2024
до 30 листопада 2024
до 15 грудня 2024
до 31 травня 2025
до 01 грудня 2024
до 01 грудня 2024