Проект Василя Бажая «Рефрижератор»

У своєму проекті Бажай говорить про об’єкти, як про просторові структури, про наділені новими значеннями явища, що вільно розміщені у просторі галереї. Їх похідною є полотна картин, що їх автор створював впродовж останніх двадцяти років.

Однак тепер ці нові структури художника мають зовсім іншу поліфонію ніж ті, якими були колись живописні полотна. Вони, ці структури, виходять у вимір, де додається об’ємність.

Якби там не було, але в основі кожного прототипу лежать речі, які для художника відбули свою місію, своє призначення. Одні з них висіли на стіні, інші стояли у «загашниках», а ще інші мандрували від галереї до галереї, від виставки до виставки. Тепер – це скручені, осиротілі полотна, які не один рік пролежали, простояли в архіві.
Властиво, їх архівність, їх стан готовності для збереження і надихнула Бажая на цей проект. Усі ці зняті з підрамників і скручені полотна, які були в архіві, які вже зайняли своє місце якщо не в загальній, то принаймні в особистій (Бажаєвій) історії, це речі, які на певному етапі, десь і колись відіграли свою роль і виконали свою місію.

Окей, але до чого тут символіка холодильника, рефрижератора? У понятті автора рефрижератор призначений для довготривалого збереження, для природної консервації.
Ось тут з джерела охолодження витягується така специфічна жива форма, яка починає себе відживляти. Зміна температурного балансу відкриває новий пласт процесів, що активізуються у предметі. Так і з цими полотнами Бажая: кожна малярська структура, яка потрапляє у новий простір з архіву – змінюється… розморожується… повертається до життя.

Бажай про це каже так: «А потім ти їх відкриваєш, розконсервовуєш і вони потрапляють у поле відповідного нового проекту, підкоряються ідеї у просторовому рішенні. І поступово ця ідея (проекту) додається до попередньої смислової навантаженості у використаних розархівованих роботах. Це як ти наливаєш у бочку молоде вино, з часом воно відстоюється і ти дивишся на нього цілком по-іншому».

Приклад з молодим вином показує, що воно набуває якихось нових властивостей, що їх неможливо було угледіти раніше, воно збагачується і, плюс до того, ще додаються нові переваги.
На попередньому етапі, як художнику, так і його глядачам