Кураторський проект Остапа Лозинського «Про природу речей. Львівський натюрморт 1960-80-х рр.»

«Що – в давнину, що колись має статися, – ми відчуваєм
Тільки в зв’язку нерозривно-тісному з самими речами.»

Тит Лукрецій Кар «Про природу речей».
Книга перша. Вірш 453-454
Переклад А. Содомори

Для римського поета І століття до н.е. Лукреція поема «Про природу речей» стала нагодою, чи навіть потребою, висловити власні філософські погляди на будову всесвіту, існування людей та речей у ньому, понять руху і спокою, часток і цілого, життя і смерті. Розчитування його яскравих поетичних образів несподівано спонукає до роздумів про серйозні речі.

Власне, «речі». 23 серпня 2018 року в галереї Дзиґа в рамках всеукраїнського дослідницького проекту «Український натюрморт» відкриється виставка творів львівських художників із приватних колекцій «Про природу речей. Львівський натюрморт 1960-80-х років». Ми побачимо звиклі речі, які живописно вкомпоновані в площину (Лукрецій би, певно, назвав її «порожнечею») полотна дуже важливими художниками Львова ХХ століття: посуд та квіти на тлі молодих Карпатських гір від вчителя малярської свободи в часах соцреалізму – Романа Сельського; середньовічний манускрипт, розп’яття та череп від уважного до історій та вражень майстра живописного образу – Володимира Патика; медитативні дрібниці від духовного гуру українського живопису – Карла Звіринського; вібруюче тремтіння неживих предметів від чуйного до живої природи художника – Олекси Шатківського; відчинені вікна у європейський світ від «королеви живопису» – Маргіт Сельської. Яка філософія, яка історія, яка «природа» ховається за їх нерухомою присутністю?..