21 липня 2015 - 09 серпня 2015
Мистецька галерея «Зелена Канапа» (вул. Вірменська, 7)
Проект «Стіна» виник достатньо давно й прийняв певного розмаїття. Будь-яку справу варто розтягувати в просторі, за принципом «повільно-повільно»: для уникнення зайвого поту та ремісництва.
Стіна споконвіку була формою захисту та відокремлення, стіна може бути ментальною, сакральною, мета-фізичною, цегляною, молекулярною (є думка, що рак на сьогодні є імунною стіною, що захищає нас від злоякісного вірусу), мовна стіна тощо. Можна вважати вибудову стіни фортечної як варіанту просторового компромісу, що також є архетипом “сповільнення” катаклізму, конфлікту чи бодай війни…
Моє особисте знайомство із Стіною виникло десь два роки назад, коли я працював в мальовничому Криму, вигадуючи «анатомії доктора Фороса» й розуміючи, що вигадана мною ж таки (і не мною) філософія смерті є неабияким зіллям та ліком в протидії навколишньому абсурду та хаосу. ….
До чого я це відтворюю, для того, щоб зрозуміти, що життя є боротьба, а коли боротьба втрачає сенс – автоматично стає Абсурдом; а абсурду можна протидіяти тільки Бунтом, а прояв у найкращій формі самого бунту – це, звісно, Стіна…
Постійно боротись важко – скелет не з заліза й мозок не невичерпний, хоча все можна обміряти, все можна модифікувати – людина сама себе знищує своїми рецептурами так званого щастя й нещастя…
Самоусвідомлення смерті – є найбільш потужним в розвитку самого індивідуума чи монади, називаймо як бажаємо… Суть в тому, що кінцева зупинка –
Як прожити абсурдній людині в абсурдному світі? Добрезне запитання. Є стратегії та міркування: відмовитись від пошуку (стати, до прикладу, таксистом чи м’ясником), по-друге, вбити себе (неабиякий прояв сили та волі), стати актором (головне не заграватись) чи монахом: все життя нести Світло й Істину. Нести Світло, як у стрічці Тарковського “Ностальгія” – нести свічку в тумані до кінця чи стати ангелом істини й захищати її мечем. Знову ж таки, тектологія Кастанеди згадується. Стіна.
Будуймо Стіну – нічого страшного: чим більший біля неї сміттярка – тим вища стіна. Це сказав, здається, Ейнштейн, а потім і доктор Фройд.
За Стіною тихо та спокійно.
Стіна є Межею й Маркером і нульовим вектором… й джерелом.
Стіна..
З повагою Р. Бончук
Біографічна довідка:
Роман Бончук народився 1980 року в Івано Франківську. Приватно навчався живопису у В. Чернявського.
1999 року навчався в Гарвардському Університеті (історико-літературний факультет, історія української літератури 20 ст.). Підставою для навчання була публікація збірки оповідань Романа “48 кімнат маєтку”.
2000 рік – Прикарпатський державний Університет (дизайн інтер’єру).
Автор близько 20-ти персональних виставок в Івано-Франківську, Києві (Мистецький Арсенал, галерея «Ра», Посольсьво Франції, Національна Спілка Художників та ін.); а також за кордоном: в Німеччині, Польщі, Великобританії , зокрема в бібліотеці Гарвардського університету.
Професійно займається дизайном та живописом.
За категорією
За датою
до 12 грудня 2024
до 30 листопада 2024
до 15 грудня 2024
до 31 травня 2025
до 01 грудня 2024
до 01 грудня 2024