Виставка Ярослава Мотики «Викрадення Європи»

Представлені на виставці твори є підготовчими ескізами до паркової скульптури «Викрадення Європи» виконані Ярославом Мотикою в шамоті та покриті емалями впродовж 2022-23 років. На стінах експоновано авторські рисунки до теми «Викрадення Європи» виконані в олівці, туші та фломастері, 2022-23 роки. Також представлено дві нові версії скульптури «Лілея» (авторський ремейк твору 1966 року, що встановлена в Лебединому ставу Стрийського парку).
Подія відбувається в рамках програми Львівського тижня скульптури.
Виставку можна відвідати щодня, окрім понеділка, з 11:00 до 20:00 години.

Кураторський текст
Викрадення Європи або скульптор, якому пощастило.
Мотиці пощастило багато разів.
Перша скульптура художника в публічному просторі з’явилась ще в його студентські роки і стоїть до сих пір. В 1966 році, будучи студентом-випускником факультету кераміки художнього інституту, Ярослав обрав темою диплома оголену жіночу натуру в парковому просторі й спромігся реалізувати скульптуру Лілея в ставку Стрийського парку. Тепер, коли майстру 80 років, він запропонував реалізувати діалог двох творів і обрав для нової роботи міфічну тему, яка перегукується з начасним контекстом – Викрадення Європи. Мотика пронизаний міфологією. В кожному камінці, гілці чи грудці глини він бачить сюжет і образ. Часто це стара й нова (авторська) міфологія.
Народження Венери, образи Єгипту, вплив архаїки, історії навколо родинних сюжетів, акти, портрети і жанрові сцени – це лише невеликий перелік зацікавлень скульптора, який працює над варіантами в глині та на папері. Але ця виставка базується на сюжеті викрадення Європи Зевсом в образі бика. Тіло Європи обертається навколо бика, займає різні положення і набуває різних форм та емоційних станів.
Виставка, присвячена одному сюжету, не є чимось рідкісним для історії мистецтва. Саме такі концепції демонструють динаміку й різнобічність творчого пошуку автора. В якомусь сенсі, це підглядання в замкову щілину скульптурної майстерні, де кухня завжди цікава і видовищна.
Мотика фонтанує ідеї. У нього особливий дотепний характер і він вміє підбирати точне слово, яке допомагає йому поширювати свої бачення й ангажувати глядачів. В нього не мало шанувальників, які полюбляють заходити в майстерню і відволікати автора від роботи, слухати сотні класичних історій з його життя.
Сьогодні історії і міфи відбуваються у форматі експозиції в просторі Сенсотеки в Стрийському парку в очікуванні реалізованої скульптури для відкритого паркового простору. На виставці представлено керамічні скульптури та рисунки автора.
Проєкт відбувається в рамках Львівського тижня скульптури.
Куратор Павло Гудімов
Організатор Артцентр Я Галерея

Про скульптора Ярослава Мотику
Народився 10 січня 1943 року в селі Староміщина на Тернопільщині. Батько був репресований. Мати, рятуючись від переслідувань, з малими дітьми перебирається до Львова, де важко працює, щоб поставити дітей на ноги.
Першу творчу освіту отримав у Художній школі у Львові, в яку його запросив відомий художник і далекий родич Роман Турин. Закінчив кафедру кераміки у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва у 1966 році, де навчався у Дмитра Крвавича. Дипломна робота Ярослава Мотики Лілея, встановлена в Стрийському парку у 1966 році, вступає в діалог з новим твором Викрадення Європи.
Художник обрав напрям монументальної скульптури. Реалізовував монумент слави радянської армії (спільно з Крвавичем та Місько), за який у 1971 році отримав Шевченківську премію. Виконував скульптурні замовлення на Львівській кераміко- скульптурній фабриці.
Митець працює в різних техніках. Окрім монументальної скульптури створює малу пластику, рисовану графіку і навіть вірші. Автор багатьох тесаних з каменю творів. Відомі скульптури: Покрова в бернардинському подвір’ї, численні скульптури на Личаківському кладовищі, Покрови Божої Матері в місті Буську на Львівщині, пам’ятник до 1000-ліття хрещення України-Руси в місті Генку (Бельгія).
Серед керамічних ліплених циклів виділяється багаторічна серія жанрових сцен і портретів жителів села Гавареччина. Разом з дружиною-художницею Ярославою Мотикою закарбували сюжети з життя майстрів чорнодимленої кераміки з тієї ж глини, з якої вони створювали свої вироби, та випалили в автентичних пічках.
В подвір’ї свого будинку Мотики створили сад каменів, в якому природна скульптура співіснує з ритмом рослин. Живе в будинку з великою майстернею на першому поверсі, яка наповнена скульптурою та гіпсовими формами. Три покоління Мотик живуть разом.
Минулого року в Львівській Я Галерея відбулась велика персональна виставка Ярослава Я.МО, де були представлені твори всієї родини. Проєкт показав свіжий інтерес до пошуків і знахідок скульптора.

Викрадення Європи. Хто така Європа і хто її викрав?
Щоб знайти відповіді на ці запитання маємо привідкрити світ давньогрецької міфології. В Іліаді сказано, що Європа була дочкою фінікійського царя, імʼя її означало “захід”.
Викрадення дівчини – божествених рук справа. Точніше копит Зевса, який перетворився на білого бика і викрав Європу, яка в той час гралась з подругами на березі моря. Головний бог Олімпу зґвалтував дівчину на острові Крит. Там же Європа народила синів – Міноса й Радаманта, а потім вийшла заміж за критського царя Астеріона.
“Недовго довелося втішатися прекрасній Європі безтурботним життям. Побачив її син Крона, могутній хмарогонець Зевс, і вирішив викрасти. Щоб не злякати своєю появою юної Європи, він обернувся на чудесного бика. Вся шерсть бика-Зевса виблискувала, як золото, тільки на лобі в нього світилася, немов сяйво місяця, срібна пляма, золоті роги бика були вигнуті, неначе місяць-молодик, коли вперше бачиш його в промінні пурпурного заходу. Чудовий бик з’явився на галявині і легкою ходою, ледве торкаючись трави, підійшов до дів. Сідонські діви не злякалися його, вони оточили чудесну тварину і пестливо гладили її. Бик підійшов до Європи, він лизав їй руки і лащився до неї. Дихання бика пахло амброзією, все повітря було напоєне цими пахощами. Європа гладила бика своєю ніжною рукою по золотій шерсті, обіймала його голову і цілувала. Бик ліг біля ніг прекрасної діви, він ніби просив її сісти на нього. Сміючись, сіла Європа на широку спину бика. Хотіли й інші дівчата сісти з нею поруч. Раптом бик скочив і швидко помчав до моря. Викрав він ту, яку хотів.”
Геродот скептично ставиться до цих божествених сюжетів, тому шукає раціональні пояснення. Давньогрецький історик вважає міф звичайним викраденням фінікійської царівни критськими купцями. Сюжет радше політичний, аніж міфологічний.
Божествена чи земна – історія про викрадення Європи надихала митців різних епох. Зараз міфологічну естафету прийняв Ярослав Мотика і реалізовує сюжет в скульптурі. Маємо змогу спостерігати за творчим процесом втілення міфу в просторі Сенсотеки в Стрийському парку. Будемо раді вашим відгукам та враженням!

Команда проєкту:
Куратор – Павло Гудімов
Менеджмент – Анна Годун, Олексій Тарабан
Асистенти скульптора – Мар’яна Мотика, Ольга Мотика
Дизайн – Катерина Большакова
Тексти – Павло Гудімов, Анастасія Левицька