Виставка Остапа Лозинського «Тривога. Шкіц до пейзажу»

Малярством, на відміну від іконопису, який на рівні підсвідомості є певною втечею від навколишньої реальності, пошуком абсолюту, так направду, займаюсь доволі рідко. Воно для мене слугує радше засобом розмови. Споглядаючи життя, проблеми людини, її взаємодії з світом та ближніми, Богом викликають у мені масу запитань, відповіді на які знайти вкрай складно (та чи й потрібно?). Лише тоді, коли визріває потреба глибшого діалогу – засоби малярства допомагають мені в цьому. (с) Остап Лозинський