Його естетична позиція починалася з ціннісного протиставлення офіційній доктрині. Тому серед явищ львівського альтернативного мистецтва другої половини ХХ ст. саме шлях Олега Мінька у мистецтві найбільш наближений до європейських некласичних практик ХХ ст
Борис творив себе для нас, не лише в мистецтві, в гармонії з природою, у ставленні до світу людини, він залишив нам красу своєї людяності. Його естетичний світогляд провадив його дорогою любові, щирої доброзичливості, небайдужості
Мисткиня почала творчий шлях, коли здіймалась друга хвиля авангарду 1960-тих.... У випробуваннях долі Ольга Петрова зберегла найголовніше – потребу бути вільною людиною. Для творчої інтелігенції 1970-х років це було зовсім не просто
Виставка охоплює роботи, більшість яких виконано за останній рік. Деякі з них іще не експоновано, частину робіт було представлено у виставкових просторах галерей Кракова, Варшави та Києва. Роботи є частинами тривалих мистецьких проектів
Виставка присвячена творчості одного осередку майстрів церковного мистецтва, який знаходився у містечку Риботичі поблизу Перемишля на українській етнографічній території Надсяння (тепер — Польща). На виставці представлено понад 100 ікон цих майстрів
На майстер-класі вчитимуть малювати ікони улюблених святих на склі на основі давніх народних взірців Гуцульщини та Покуття з музейної збірки
Проект інспірований гуцульською тематикою. Тема, яка тривалий час турбує авторку, полягає у пошуку ідентичності сучасного європейця та у відповіді на досі актуальне питання: «Хто ми?»
Чуття і тактовність дозволяють скульпторові Валерієві Пирогову одухотворювати найпростіший пластичний сюжет, показуючи природну красу у повсякденні. А двовимірність простору, вишукане використання кольору – характерні прикмети малярського почерку живописця Володимира Луцика
Через «сформований канон» - повтор та пошук вираження духовності, художниця пластично будує логічну систему - ритуал, в якій кожен елемент - цінний сам по собі своїм поглядом на світ
Важлива місія цього проекту – поділитися радістю відкриття, першими враженнями, які отримали українські митці, подорожуючи Словенією, відкриваючи для себе архітектуру Любляни, середньовічний Піран та заворожуючі дива печери Постойна Яма
Життя людини ХХІ століття тісно пов’язане з Інтернет-мережею. Завдяки сучасним технологіям ми практично миттєво отримуємо важливу інформацію, спілкуємось, підтримуємо зв’язки з людьми, які є далеко від нас. І нам важко уявити себе поза цим інформаційним простором
У музеї виступатиме Біг Бенд Lviv Jazz Orchestra Junior, учасниками якого є студенти Львівсько музичного коледжу ім. С. Людкевича. Художній керівник - Сергій Рудей
Художник звертається до колективної пам`яті й актуалізації культурних смислів, накопичуваних у надрах колективного підсвідомого впродовж століть і навіть тисячоліть. Головний «герой» проекту – міф, як один із носіїв-репрезентантів культурної пам’яті й водночас як позачасова модель
У цій дискусії йтиметься про амбітні ініціативи, які реалізуються поза межами Львова та України, хоча тематично їх стосуються та показують численні, навіть якщо обірвані чи перервані, а тепер мало присутні, транснаціональні пов'язання та багаторівневі локальні контексти культури першої половини 20 ст
Одним із засновників футуризму в українському мистецтві був Давид Бурлюк - живописець, поет, літературний та художній критик, видавець. Його творчість, за словами мистецтвознавця Дм. Горбачова, є глобальною
Іван Проців – представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської. Його мистецький доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий
Проект «Енергія UA» - це відображення особливого відчуття того середовища, що дає поживу щоденному творчому спогляданню та постійному пошуку нового
Виставка однієї композиції маестро гутного скла з нагоди ювілею - професор, народний художник України, академік НАМУ Андрій Бокотей святкує своє 80-річчя
Лекція про архітектуру Львова у стилі класицизму в 1772-1848 роках від Світлани Лінди - докторки архітектури, завідувачки Кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»
Лекція Майї Гарбузюк - театрознавиці, кандидатки мистецтвознавства, доцентки кафедри театрознавства та акторської майстерності ЛНУ ім. Івана Франка, про театральне життя Львова першої половини 19 століття