Лекція «Антропологія радянської комунальної квартири і пострадянське місто»

Лекція професора Іллі Утєхіна. Своєю появою комуналки, де мешкала значна частина міського населення СРСР, зобов’язані радянській житловій політиці, коли житло, яке розподіляла патерналістична держава, стало засобом контролю і заохочення.

У комунальних квартирах, де мешканці не були господарями, і було відсутнє джерело порядку, умови життя вимагали вироблення взаємодії із сусідами і підтримки громадських місць в прийнятному стані.

Сформовані практики відображають специфічну “комунальну ментальність”, для якої характерні не тільки взаємодопомога і “чуття товариства”, а й заздрість, параноїдальна підозрілість, особлива конфігурація меж приватного й публічного. Комуналки не зникли з карти сьогоднішніх російських міст, хоча соціальний склад мешканців змінився. Кімната в комуналці – найдоступніший вид житла, часто в центрі міста. Як “комунальні” стереотипи можуть проявлятися в сучасних міських жителів у ставленні до громадського простору? Де ще вони проявляються поза квартирою, коли люди живуть уже в окремих квартирах?

Ілля Утєхін – професор факультету антропології Європейського університету в Санкт-Петербурзі. У 2000-х працював у галузі когнітивної науки та експериментального дослідження комунікативної взаємодії, співпрацюючи в Лабораторією когнітивних досліджень СПбДУ. Паралельно керував програмою “Смуток і теорія комунікації” на філологічному факультеті СПбГУ. Автор наукових публікацій, серед яких – монографічне дослідження побуту комунальних квартир “Нариси комунального побуту” (М, ОГИ, 2001, 2004) і віртуальний музей радянського побуту “Комунальна квартира”.