Виставка живопису Петра Головатого «Життя як палітра»

На полотнах Петра Головатого гармонія карпатської природи промовляє спокійними барвами. Змальовані полонини і гірські хребти, будні та свята, зміна пір року лагідно звертають думки в повільне русло життя горян. Ковзаючи поглядом з одного краєвиду на інший, не так важко повірити, що в цих благословенних місцинах є ще старі вівчарі, які не знають про смерть цісаря.

Про автора
Петро Головатий – художник старшого покоління. Народився у 1907 році у Чернівцях. Впродовж 1935-40 років навчався у відомій на той час Румунській Академії Красних Мистецтв у Яссах, привертаючи увагу викладачів наполегливістю та здібностями і до живопису, і до графіки, і до скульптури. Після цього художник повернувся у Чернівці, де коротко пропрацював вчителем малювання.

У 1941 році Петро Головатий переїхав до Львова, де продовжив учительську працю, а вже 4 роки потому став членом Спілки художників. У 1945 його арештували, ув’язнили та катували в тюрмі на Лонцького. А після цього було оголошено жорстокий вирок – п’ять років таборів та довічне поселення у Сибіру. Створив багато робіт-діорам для Красноярського крайового музею, був учасником тамтешніх виставок. У 1960 повернувся в Україну. Був реабілітований і поновлений у Спілці художників України.

Петро Головатий – живописець, якому вдавалась тематика і жанрової картини, і портрету, і натюрморту, але найяскравіше виявив себе у жанрі пейзажу, зокрема, як талановитий колорист. Мав цікаві досягнення у графіці – чорно-білій, станковому рисунку, ліногравюрі. Протягом багатьох років працював над оформленням музейних експозицій, діорам у співавторстві з дружиною Мартою Іваницькою.
Помер Петро Головатий 16 лютого 1996 року, похований на Личаківському цвинтарі.