Виставка «З кожною моєю згадкою про дім його стіни стають міцнішими»

Що ми знаємо про Бердянськ? Очевидно, небагато, навіть якщо відпочивали там чи були у відрядженні. Найболючіша реальність полягає в тому, що зараз місто перебуває під окупацією, а тисячі людей вимушено покинули свої домівки. Вони розірвали важливі зв’язки, які наповнювали життя сенсами та були цінними там, де мешкали раніше. Зв’язки не тільки з людьми, а й з місцями, адже ми є дуже просторовими істотами.

Виставка «З кожною моєю згадкою про дім його стіни стають міцнішими» присвячена локальній ідентичності Бердянська та спонукає до взаємодії між різними спільнотами: бердянцями, львів’янами, а також людьми з інших міст, які знайшли тимчасовий або постійний прихисток у Львові. Це запрошення до знайомства, мирного співжиття та спільних дій у складні часи війни та, звичайно, після нашої перемоги.

🎨 Виставка побудована на матеріалах піврічної роботи спільноти «Ми – Бердянськ», яку заснували Ксенія Клейнос та Кирило Пеліванов — громадські діячі з Бердянська.
Вимушено переїхавши до Львова, вони поставили перед собою мету — зібрати активну спільноту бердянців, які хочуть повернутися в місто та спільно відновити його після перемоги. Допоміг їм у цьому Європейський фонд за демократію.

Завдяки практикам документального театру, візуальних мистецтв, арттерапії та за участі психолога і тренерів, учасники/ці проєкту «Ми – Бердянськ» (наразі близько 200 людей) мали можливість віднайти і налагодити спілкування та контакти між собою, говорити про свої почуття і переживання, підтримувати один одного.