Виставка «Сейф Новаківського 1914-1918»

Експозиція представляє роботи художника, що понад сто років зберігалися у сімейному сейфі, а сьогодні стають частиною мистецького дискурсу. Рисунки відображають події та суспільні настрої цього періоду на території Галичини, міфи та роздуми про катастрофу Першої світової війни, яка несправедливо залишилася забутою в нашій культурі.
Завдяки зусиллям Фундації родини Новаківських та історика мистецтва Ігоря Жука ці рисунки дійшли до нас і стають видимими. Виставковий проєкт реалізується на базі Муніципального мистецького центру із залученням експертів та за співфінансування Фундації ЗМІН.
У рисунках Новаківського війна постає не лише як епічна, а й як особиста катастрофа. Ми бачимо художника, який записує переживання війни у щоденник. Цикл рисунків Олекси Новаківського періоду Великої війни охоплює широку тематику: від передчуття катастрофи до зображень ран, травм, фантастичних монстрів і міфологічних образів, що відображають хаос і жах воєнних дій. Але також це — простір для збереження пам’яті та мрій про перемогу.
Довідка:
Олекса Новаківський (1872–1935) народився у селі Слободо-Ободівка (нині Нова Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область). Навчався в Краківській академії мистецтв. У 1913 році переїхав до Львова завдяки старанням митрополита Андрея Шептицького. У період Першої світової війни його твори фіксували жах і хаос бойових дій, він розробляв графіку, нагороди та елементи меморіалів.
Після війни Новаківський залишився у Львові, де у 1923 році заснував Мистецьку школу, що стала центром формування українського художнього середовища. Його вихованці зробили значний внесок у розвиток українського мистецтва.
Помер у 1935 році у Львові, похований на Личаківському кладовищі. Залишив величезну мистецьку спадщину, яку ми маємо змогу відкривати й сьогодні.

Проєкт реалізується за співфінансування та у партнерстві зі ЗМІН, на базі Муніципального мистецького центру та громадської оранізації “Культурна агенція Лінія Втечі”

Кураторка та організаторка виставки – Ляна Мицько
Історик проєкту – Іван Стичинський
Архітектор експозиції – Олександр Бурлака
Історик мистецтва та архівіст фонду – Ігор Жук
Технічний керівник – Роман Мамітов
Графічний дизайнер – Ігор Тимощук
Комунікаційниця – Оля Климук