Виставка Олега Тістола та Миколи Маценка «Нацпром» (1991 – 2018)

Створений на початку 90-х дует Олега Тістола та Миколи Маценка під назвою «Нацпром» є не стільки об’єднанням, скільки ідеологічно-художньою програмою, в рамках якої творчість обох митців тим чи іншим чином розгортається і при створенні сольних проектів. Серед ключових аспектів, досліджуваних художниками – проблема ідентичності, інтерпретація історичного досвіду та його інкорпорація в актуальні культурні процеси, різноманітні масовістереотипи і міфи. Бачачи глухі кути, у які заходять спроби раціонального осмислення існуючого стану речей, автори пропонують мистецтво як універсальний інтелектуально-емоційно-естетичний інструмент рефлексії й аналізу.

Для назви «Нацпром» самі автори пропонують декілька різних тлумачень – «національні промисли», «національна промисловість», «національна промоція» і т. ін. Творчість «Нацпрому» – авторське художнє дослідження, гіпотетичним результатом якого вбачається створення брендової арт-продукції, що синтетично втілювала б специфіку національної культури та представляла її у світовому контексті.

Протягом тривалої співпраці «Нацпромом» були реалізовані чисельні живописні, фото-, інсталяційні та скульптурні проекти, в яких рефлектувалася українська історія та сучасність у глобальному контексті («Музей Ататюрка», «17 вересня», «Музей архітектури, «Музей України», «Мать городов», «Made in Ukr» та ін.). Схильність до іронії та містифікації не зменшує серйозності питань, до яких художники зверталися ще на початку 90-х – першому етапі становлення незалежної української державності і формування культурного простору. Більшість цих питань і сьогодні лишаються гострими, стаючи предметами історіографічних дискусій та інструментами політико-ідеологічних маніпуляцій. Апелюючи до знакових історичних подій та персон, овіяних легендами, «Нацпром» створює власний міф, сповнений смислових нашарувань і парадоксальних зіткнень, нагадуючи про циклічність та контроверсійність історії і необхідність постійної саморефлексії в контексті актуальних соціокультурних процесів. (Авторка тексту Наталія Маценко)

Микола Маценко народився 1960 року у Прутівці на Івано-Франківщині, тепер мешкає та працює в Києві.
працює в жанрах: живопис, фотографія, інсталяція, скульптура, перфоманс.
освіта: Республіканська художня школа ім. Т. Г. Шевченка; Львівська національна академія мистецтв

Вибрані виставки: Мистецтво, що рятує [Мистецький Арсенал. Київ] [2014]; New Ukrainian Painting [White Box Gallery. Нью-Йорк] [2008]; Музей [Тиждень актуального мистецтва. Львів] [2008]; Неофольк [Я Галерея. Київ] [2006]; Нацпром [галерея Марата Ґельмана. Москва] [2002]; Степи Європи [Zamek ujazdowski. Варшава] [1993].

Роботи Миколи Маценка презентувалися в Польщі, Чехії, Словаччині, Литві, Росії, Австрії, Німеччині, Швейцарії, Франції, Великобританії, Канаді, США та на Кіпрі.

Олег Тістол народився 1960 року у Врадіївці на Миколаївщині, тепер мешкає і працює в Києві.
працює в жанрах: живопис, скульптура, інсталяція, фотографія, об`єкти.
освіта: Республіканська художня школа ім. Т. Г. Шевченка [Київ]; Львівська національна академія мистецтв
вибрані проекти: Я крапля в океані [на щитах революціонерів із Майдану. Відень] [2014]; Вольова грань [програма національного пост еклектизму — спільно з Вінні Реуновим]; Українські гроші; Музей України; Мать городов [група Нацпром — Тістол разом з Миколою Маценком]; Національна географія. TV + реалізм. Гори. Міфологія щастя [серія зображень пальм із різних кінців світу, над якою він працює із 2006]

Олег Тістол брав участь у бієнале: 49-та Венеційська Бієнале [2001] [Перший Український Проект]; Московська міжнародна фотобієнале Інтерфото [1996]; 22-га Бієнале у Сан-Пауло [1994]

Відкриття виставки в галереї Дзиґа відбудеться 24 cічня о 17:00