Виставка львівскої поштівки з колекції Олександра Коробова

Виставка львівських поштівок з колекції Олександра Коробова, присвячена 120-річчю ілюстрованої поштової картки з видами Львова – безцінного іконографічного матеріала, своєрідного підручника іконографії Львова початку ХХ ст.

Оригінальний винахід генерального поштмейстера пруського короля Вільгельма І Хайнріха фон Стефана, який першим запропонував проект відкритої кореспонденційної картки, був симптомом цивілізаційних змін, адже вперше приватна кореспонденція отримала відкриту форму.

Більш ранньою їх формою можна вважати візитки, запрошення на бали, прийоми та полюван¬ня, вітальні та святкові карнети. З невеликими змінами ідея була втілена в життя і впроваджена в обіг в 1870 р. – на території північної Німеччини, а в 1874 р., після створення Всесвітнього Поштового Союзу, картки було впроваджено в міжнародний обіг. Один бік картки призначався для розміщення адреси, другий – для короткого повідомлення; картка стала свого роду смскою ХІХ ст., новою формою кореспонденції.

Загальноприйнята однослівна назва кореспонденційної поштової картки визначилася після конкурсу, проведеного на виставці 1900 р. у Варшаві: з пропонованих назв: безконвертка, читанка, явка, картолист, кількаслівка, листівка, листик, нагопис, нібилист, незалєпка, отвартка, отвартолист, писанка, поштівка, напів¬листик, поспішка, відомостка, найбільше голосів отримала: п о ш т і в к а, її автором був письменник Генрик Сенкевич. Нагородою став альбом для поштівок, який письменник пізніше переказав на доброчинні цілі.

Точна дата появи пер¬шої ілюстрованої картки в Галичині не встановлена, існуючі поштівки з видами Львова типу «Gruss aus…» / «Грюс аус…» / «Привіт з…» пов’язані із Загальною крайовою виставкою 1894 р. у Львові, коли за п’ять місяців роботи виставки її відвідали 1 200 000 осіб, що в десять разів перебільшило населення тогочасного Львова.

Від 1894 р. поштівки з видами Львова стали неодмінною приналежністю культурного середовища; кількість видавництв майже щороку збільшувалася, майже 70 видавництв – австрійських, польських,чеських, українських, львівських тиражували зображення міста, використовуючи великий потенціал як львівських, так і позамісцевих фотографів, збагачуючи візуальний образ Львова.

Серед різноманіття сюжетів, представлених на поштівках, як визначні споруди Львова – адміністративні, релігійні, фінансові, навчальні заклади, музеї, так і загальні види міста, вулиці, парки, пам’ятники, стадіони, лікувальні заклади, виставки, події І світової війни, інтер’єри кавярень та ресторанів, рекламні поштівки та цеглинки, дохід від яких призначався на побудову та розвиток. Завдяки вигадливості видавців, які намагалися догодити покупцям, бачимо велику кількість оригінальних видань – нічних видів, зимових, прикрашених віньєтками та малюнками.

Сьогодні видові львівські поштівки виконують функцію своєрідного вікна в минуле, певною мірою вгамовують цікавість до минулого Львова всіх, хто цікавиться історією міста та захоплюється урбаністичною фотографією.

Автор тексту: Ірина Котлобулатова