Виставка «Барви батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва»

Нурі Планжиєв народився 1938 року у Буюк-Ламбат (з 1945 року – Малий Маяк, селище на Південному березі Криму). 1941 року батько, Планжиєв Шабан Асан Огли, пішов на фронт. З двох років Нурі Планжиєва виховувала рідна тітка по лінії батька. У шестирічному віці хлопця разом з бабусею, дідусем і тіткою депортували до Узбекистану. Мати-росіянка повернула своє дівоче прізвище, змінила імена рідних сестри й брата Нурі Планжиєва та залишилась у Криму.

В Узбекистані Нурі Планжиєва чекала важка праця телемайстра, будівельника, робітника на місцевих заводах. Але дитяча мрія малювати не полишала його жодної хвилини. 1969 року Нурі Планжиєв повертається до Криму. Стосунки з рідною матір’ю не налагоджуються. 1979-го переїжджає до Мелітополя. І саме в цьому місті здійснюється дитяча мрія Нурі Планжиєва. Він малює, виставляє свої роботи.

На виставці у Львівському музеї історії релігії «Барви Батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва» презентують 37 робіт художника. Серед них: «Зимовий пейзаж з фазаном», «Околиці Буюк-Ламбату», «Пейзаж з Аю-Дагом (Гурзуф)», інші.

Усі картини Нурі Планжиєва – своєрідний ідеалізований образ кримської прекрасної природи: райські птахи і квіти, пейзажі, в яких певною мірою проявляється яскрава індивідуальність художника. У його роботах прослідковується туга за Батьківщиною, за рідним краєм.

Відкриття виставка 17 травня о 16:00, напередодні 75-ї річниці депортації кримськотатарського народу.