Тематична лекція «Собор Святого Юра у творчості Олекси Новаківського»

З нагоди Дня Міста та напередодні вшанування покровителя міста Львова святого Юрія Змієборця
музей запрошує прослухати тематичну екскурсію.

Творчість художника-візіонера Олекси Новаківського є особливо актуальною сьогодні, в час боротьби українського народу за незалежність. Символіко-алегоричні полотна митця демонструють драматизм історії українського народу, його героїку та національні ідеали.

Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського розташований у будинку який 1907 року придбав митрополит А. Шептицький у польського художника Яна Стики, а 1908 р. передав Національному музеєві у Львові. «Із вікон цих приміщень відкривається чудовий вид на Святоюрську гору з величавим бароковим силуетом храму Святого Юра, що здіймається на тлі мінливого львівського неба. Цей краєвид О. Новаківський змалював у десятках своїх символічних творів, тож природно, що учні з любов’ю називали його «святоюрським магом»[1].

Немає сумніву в тому, що образ Святоюрської гори як осередку українства, як місця, де була резиденція духовного провідника українського народу митрополита Андрея, посідав у серці художника виняткове місце. Полотна на яких зображено храм, художник дуже влучно називав – «трансфігурації». Наприклад, у творі «Юр. Поема світової війни» (1916 – 1922) – краєвид не лише слугує тлом для собору, а грає важливу роль. Одним із найсильніших способів вислову тут є колір, який не описує форму, а творить її. Це не натуралістична передача природи, перед нами – «перетворення власних переживань у новій фантастичні формі…

Серед цього хвилястого виру найрізнорідніших форм появляються тут і там фантастичні постаті-символи, поодинокі сцени з історії світової війни, фрагменти нашої історії, історії церкви, які наче вплітаються у спалахнуле полум’я дерев. Цей загальний неспокій, який як вихор охопив дерева, переноситься і на спокійну площу неба» [2]. На експозиції музею представлено «Собор св. Юра під захід сонця» (1923), у якому «в страшній боротьбі космічних елементів змагаються розхвильовані силуети форм.

З цього моря розлитих, супротивних хвиль виринає наче в якійсь казці Юр. Він є одиноким захистом серед хаосу розбурханої стихії» [2].

На картині – хаотична боротьба демонів темноти і борців за світло – візія митця на тему минулого і майбутнього. Як бачимо, цей твір є пророчим і особливо актуальним сьогодні. «Митець трактує маєстатичний бароковий силует кафедрального собору Святого Юра у Львові як твердиню, що оберігає фундаментальні духовно-національні цінності українського народу, непохитно стоячи посеред розбурханих хвиль історії та силуетів-привидів минулого й майбутнього» [1].

1. Волошин Любов. Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського. Путівник. – Львів. – 2012.
2. Залозецький Володимир. Олекса Новаківський. – Львів. – 1934.