Мінімалістична виставка LGS

Картини серії LGS – це не об’ємні монохроматичні форми різної складності з великим семантичним навантаженням. Присутня тісна взаємодія з фоном та картинною площиною, грає принцип «відсутність зображення – це теж зображення».

Концепція полягає в тому, що будь-яку, навідь дуже глибоку, тезу, можна графічно зобразити дуже стисло. Будь-яка соціальна чи життєва ситуація, навідь якщо для ії письмового описання не вистачить і двох томів, через візуальне мистецтво може бути цілком зображена двома рисками. За відсутності кольору, світла та об’єму передовими засобами стають пляма та лінія. За браком бажання подати картину як альтернативний простір, що копіює реальність, приділена велика увага до матеріалу; картина постає як частина актуальної реальності, арт-об’єкт.

Ідея мінімальної форми при максимальному змісті не є новою. З давніх-давен люди передають інформацію у вигляді піктограм да графічних зображень. Потім одні з них перетворились на букви та наростили навколо себе епітетів, зворотів та уточнень; а інші – обклалися лисуванням, перспективою, деталізацією. В епоху мінімалізму ж вміння художника до ясності й лаконізму поставлене на службу комерційних інтересів та інтересів користівницьких, споживчих.