Лекція «Вивих» у Львові або початок «незалежних» 1990-х…»

Cпроба провести «метафізичну» подорож у ті буремні роки кінця радянської імперії, за допомогою розповідей двох активних учасників фестивалю «Вивих» Влодка Кауфмана та Сергія Проскурні, і знову розібратися в тому, що ж це таки було і яка роль у проведенні «Вивиху» належала саме пізньорадянському місту Львову, його простору і топосам, людям і тропам.

У спогадах діячів студентського братства Львівського національного (тоді – державного) університету імені Івана Франка, яке брало активну участь у проведенні і підготовці львівського фестивалю «Вивих» (1990), часто фігурує, що ця подія була «спробою звільнення духовної енергії населення» через проведення (як вони казали) «республіканського молодіжного фестивалю вуличної культури». Творці фестивалю опиралися на тексти та сценарії, які розробили Сашко Ірванець, Юрко Винничук та Сергій Проскурня. Останній був режисером славнозвісної акції «Прокидання поезії”, що проходила на сцені Львівського оперного театру в останній день фестивалю.

Художниками цього дійства були молоді на той час «хуліганські» художники як Юрко Кох чи Влодко Кауфман. Фестиваль «Вивих» став метафорою львівських 1990-х (що розпочалися з другої половини 1980-ті), і виразно закцентував, що громадський простір міста відтепер належить не лише владі, але й простим людям, міським вар’ятам.

Сергій Проскурня – український театральний режисер, продюсер, співзасновник Мистецького об’єднання «Дзига”. Організатор багатьох театральних фестивалів, круглих столів і театральних лабораторій. Співпрацював з театрами Великої Британії, Німеччини, Італії, Росії, Польщі.

Влодко Кауфман – український художник, перфомер, співзасновник Мистецького об’єднання «Дзига» та його арт—директор, співзасновник «Інституту Актуального Мистецтва».

Модеруватиме зустріч Богдан Шумилович, дослідник, керівник Міського медіаархіву Центру міської історії.