Лекція «Новий історизм» і ранній функціоналізм у львівській архітектурі»

Лектор – доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної академії мистецтв Юрій Бірюльов. В архітектурі Львова 1900-1918 років водночас з еволюцією сецесії від орнаментальної до раціональної почалась нова хвиля історизму – своєрідний «постісторизм» – комплекс напрямків модернізованих великих стилів минулого.

Цей новий історизм особливо активізувався після 1908 року, коли значно виразнішими стали інтерпретації тем середньовіччя й бароко, ренесансу, а особливо помітним став поворот у бік класицизму – у тому числя звернення до трансформованих ордерних форм або до ампірного орнаменту, що привело до появи неокласицизму.

«Постісторизм», або новий історизм при переосмисленні архітектурних деталей першоджерел Х-ХІХ ст. (а також сецесійних будівель початку ХХ ст.) перетворював їх у пластичні символи, вільно інтерпретував. Творчий метод такої ретроспекції продовжив властиві сецесії засади вільної стилізації, з новою планувальною структурою споруд.

В архітектурній думці Львова цього часу (після 1908) народжувались також ідеї раннього функціоналізму, що реалізовувались в творчості Р. Фелінського, А. Захаревича, А. Піллера та інших будівничих.

Це п’ята лекція з циклу «Мистецтво Львова початку ХХ століття», розрахованого на 7 доповідей.