Палац Сапіг / Товариство охорони пам’яток (вул. Коперніка, 40а)
Вартість
Вхід вільний
Історія української моди радянського періоду практично не досліджена і не введена до системи знань про вітчизняну культуру. Сьогодні назріла потреба розібратися, як функціонувала модна індустрія в умовах «за залізною завісою», які питання вона вирішувала, а що їй виявилося не під силу.
Одним з найбільш яскравих і успішних напрямків в українському костюмному дизайні 1950-1980-х років була розробка етнографічної теми. Це пояснювалося, по-перше, великим попитом на подібну продукцію з боку споживачів, які виражали за допомогою костюма свою національну ідентичність. Іншим важливим чинником була необхідність презентації радянської моди за кордоном, де цінувалася креативність регіонального модного дизайну, базованого, передусім, на інтерпретації національної традиції.
У післявоєнний час в Україні сформувалися високопрофесійні творчі колективи будинків моделей і підприємств легкої промисловості. На цей же період випадає активізація діяльності етнографічних музеїв по усій республіці, публікуються наукові та популярні видання з вітчизняної етнографії. Завдяки цьому художники-модельєри отримали можливість створювати зразки одягу на основі автентичних українських традицій. Упродовж чотирьох десятиліть вітчизняний дизайн пройшов певний еволюційний шлях: від механічного поєднання традиційного декору з модними формами до глибокого переосмислення народної естетики.
Галина Кокоріна викладає «Історію мистецтва та матеріальної культури» на кафедрі художнього моделювання костюма Київського національного університету технологій і дизайну, кандидат технічних наук. Наукові інтереси: проблеми реконструкції історичного одягу, історія моди в Україні.
За категорією
За датою
до 12 грудня 2024
до 30 листопада 2024
до 15 грудня 2024
до 31 травня 2025
до 01 грудня 2024
до 01 грудня 2024