Лекція Дмитра Горбачова «Давид Бурлюк. Український батько російського футуризму»

Лекцію Дмитра Горбачова присвячено всесвітньості й українськості «татарсько-запорозького футуриста» (самоназва) Давида Бурлюка. Український художник, російськомовний поет і прозаїк, діяч світової культури Давид Бурлюк пише у своїх «Спогадах футуриста»:

«… З боку батькового – ми українські козаки, нащадки запорожців. Наше вуличне прізвисько «Писарчуки», ми були писарями Запорозького війська. Батько писав вірші по-російськи й по-українськи, але рідною мовою мало. З усіх письменників я Гоголя знав краще всіх, завчивши з нього силу-силенну уривків напам’ять. Тараса Шевченка українською мовою читав нам звичайно батько. Читання “Петруся” завжди закінчувалося слізьми.

1915-го я намалював картину «Святослав», стиль старовинного українського живопису. Мій колорит глибоко національний. Жовто-гарячі, зелено-жовті, червоні, сині тони б’ють ніагарами з-під мого пензля. Коли я малюю, мені здається, що я дикун, який тре сук однієї барви об другий, щоб отримати кольоровий ефект. Ефект палахкотіння. Ефект любощів, збудження статтю однієї барви характерних рис і особливостей другої.

У своєму житті я намалював безліч українських баских коней. І мені могло б пасувати наймення, перефразовуючи Геродота, «співця кобилиць».

Речник українського мистецтва, Давид Бурлюк був активним стимулятором авангарду в багатьох культурах світу – Росії, Німеччині, Японії, США («американський Ван Гог»).