Фотовиставка Кшиштофа Войчеховського «2, 4, 24»

Виставка включає в себе нові версії відомих вже проектів « Подвійні знимки» (серія «2») і « (серія «4»), а також знимки і видруки серії «24» (проект «Самурайські колекції»), які у Львові будуть мати свою прем’єру.

«Подвійні знимки» («2») – це збірка фотографій, які фізично розміщені на сусідніх негативах плівки, тобто той самий об є! кт відзнятий у наступному кадрі з невеличким відступом у часу і простору (жодна з цих «пар» не створена штучно або «опісля»). Саме цей «зсув» надає предметові своєрідної об ємності, трьохвимірності, додаткової «фізичності». Нагадує про базову сітку двох координат у яких ми існуємо – час і простір, тим самим унаочнюючи й головну функцію фотографії, як засіб їх усвідомлення.

Серія «Трівіа» («4») кожна з робіт котрої складається вже з чотирьох фотографій, ще більше унаочнює плинність часу, змінність фізичних об єктів, невпинніcть розпаду і нового народження. Об єктам такого споглядання у Кшиштофа Войчеховськог о стають переважно речі пов язані з побутом та повсякденністю, які за словами Освальда Шпенглера і є «…болісним доказом земної недосконалості», але парадоксально через них автору вдається віднайти «щоденну метафізику», відправити нас у пошук трансцендентності найпростішими здається засобами, і «вже тут і зараз».

У новій серії «24» (інша назва «Самурайськi колекції» проходить від назви фотокамери, яка дозволяє легко такі серії виконувати – (Yashica-Samurai ) розкадрування кожної робjти, як і говорить назва, збільшується до двадцяти чотирьох. Збільшуються також і виміри, мультиплікуються підходи до самої дійсності – автор поважно, а часом і з легою іронією , створює описи, переліки, типології і класифікації речей , об єктів і подій, складає з них енциклопедію і збирає «колекцію реальності», про що найкраще говорить він сам у виборі епіграфу до цілої своєї львівської експозиції.
Андрій Бояров

Чому з явилися (швидше з’являються ) Самурайські колекції? З початку важливим було вивчення можливостей апарату – властиво звичайного і одночасно дуже специфічного – це досить часта ситуація у фотографії, настільки залежній від технології. Завдяки цьому підчас однієї зимової прогулянки у Лазєнках було заповнено першу «коробочку» у колекції. Існує велика різниця між Колекціями та іншими «багаторазовими» роботами з двох (Подвійні знимки) чи чотирьох (Trivia) фотографій. Там всі роботи творять єдину збірку, яка завдяки даній формі є достатньо цілістними і не тяжіють да дальших поділів. У «Кол! екції» формальна схема є навіть сильнішою , а тим не менше, вже у кільканадцяти працях можна вирізнити різні категорії: збірки однакових речей того самого типу, збірки виглядів тої самої речі, фіксація процесів, цитати чи нав язання до робіт інших чи своїх власних.
«Самурайські колекції» це також спроба – може дещо хаотична і нетерпляча, включення в процес «переобліку світу» ( з акцентом на речі, які світ вважає неважливими, а це означає – з дотриманням усіх пропорцій, при підходах радше в стилі Атжета ніж Булхака) який триває! від 1839 року \рік виникнення фото\ , а одночасно є способом прискорення цієї інвентаризації у формі класичної фотографії. У особистому вимірі закінчення його може, але не конче співпаде з вичерпанням стилістичної формули чи звичайнісенько з закінченням запасів перетермінованої давно, хоч і безвідмовної, плівки ORWO NP 55 .
Кшиштоф Войчеховський