Опера «Запорожець за Дунаєм»

Сюжет опери переносить глядача у володіння турецького султана, який частенько, переодягнувшись в одяг простолюдина, прогулювався по своїх землях… Одного разу він зустрів запорізького козака Івана Карася і запросив його в гості. Славний запорожець, сном-духом не відаючи, у кого він гостював, випросив у султана вольну і собі, і всім задунайським запорожцям…

Опера на 3 дії. Тривалість – 2 год. Виконується українською мовою.
Лібрето Семена Гулака-Артемовського

Диригент-постановник – Михайло Дутчак
Балетмейстер-постановник та художник-постановник – Михайло Риндзак
Художник костюмів – Лариса Кузьмик
Хормейстер – Василь Коваль

Тяжко живеться українським козакам та їх сім’ям на чужині під владою турецького султана.
Оксана — сирота, що знайшла притулок у сім’ї запорожця Івана Карася, мріє полинути на батьківщину, до рідних Дніпрових берегів. Вона жде свого коханого, Андрія – козака з України, який повинен прибути сюди таємно.
Трохи напідпитку повертається додому Іван Карась. З його натяків ми здогадуємося, що він був на таємному сході козацтва, де вирішувалось питання про можливість повернення на Батьківщину. Не знаючи цього, Одарка докоряє чоловікові.
У турків магометанське свято — малий байрам. Проходячи селищем, зачарований дивною красою, Султан зупиняється біля двору Івана Карася. У нього виникає думка “поговорити з козаками, випитати, яким духом вони дишуть, про що мислять…” Не бажаючи бути впізнаним, Султан переодягається у вбрання простого турка. Іван Карась здивований, побачивши тут такого незнайомця.
Запорожець хотів би зустрітися з Султаном, щоб розповісти про гірку долю козаків. Незнайомець обіцяє влаштувати йому зустріч із Султаном. Селіх-Ага від імені Султана запрошує Карася до палацу . Слуга Гасан подає запорожцеві турецьке вбрання. Переодягнений Карась-Урхан прямує до Султана.
Оксана зустрічається з Андрієм. Вони вирішують повернутися на батьківщину. Але здійснити свій намір їм не вдається.
У турецькому вбранні з палацу повертається Карась. Він дотепно розігрує приголомшену Одарку.
Їх суперечку перебиває поява турецької варти на чолі з Імамом. Вони ведуть Оксану й Андрія. Всі в тривозі. Але несподівано Імам оголошує султанський фірман – указ, згідно з яким усім запорожцям даровано волю, Андрієві – прощення.
Карась розкриває причину такої незвичної “доброти” Султана. Радість охоплює всіх: жадана воля вже близько. Незабаром козаки побачать свою рідну Україну, вдалині від якої так довго страждали.