Три персональних виставки – Сергія Бузату, Олександри Афанасенко та Аліни Федотової

28 червня – 10 серпня 2011 р.
Галерея мистецтв «Primus» (вул. Лесі Українки 16/5)

28 червня о 17 годині у нашій галереї відбудеться відкриття персональних виставок трьох різних художників – досвідченого живописця Сергія Бузату, чиї роботи так нагадують мистецтво “старих майстрів”, молодої мисткині Олександри Афанасенко, під чиїми пензлями завмирає ніжний і спокійний світ, а також виставка Аліни Федотової – художниці з Криму, що привезла до Львова справжню морську пристрасть.

Довідка:
Федотова Аліна Андріївна
Навчається у Кримській Філії Національної Академії Образотворчого Мистецтва та Архітектури (майстерня Н. Я. Дудченко)

Приймала участь у спільних та персональних виставках, зокрема:

– Персональна виставка – м. Севастополь, виставочний зал при СГОНСХУ 2011
– «Fresh Look» м. Севастополь 20011
– Мальовнича Україна – м. Київ, 2011
– Трієналле живопису 2010
– Молодіжна виставка «Фігуратив» – м. Сімферополь, 2010

Олександра Афанасенко

Сучасне мистецтво охоплює нас швидким ритмом свого життя і перенасиченістю яскравими «плямами» навколо аж до перевтоми. Не вистачає чогось спокійного та більш статичного. Іноді око прагне повернення до академізму, хоча й не настільки суворого.
Галерея Primus презентує виставку робіт молодої художниці Олександри Афанасенко. Попри юний вік автора відчувається впевнена рука і абсолютно точне донесення емоції до глядача. Хоча Олександра за спеціальністю графік, вона вдало оперує олійними фарбами та художнім розписом кераміки. В галереї будуть представленні олійні та графічні роботи, а також серія кахлів.
Взагалі слід зазначити, що всі роботи художниці об’єднані однією спільною рисою – вони дуже ніжні в своєму кольоровому вирішенні. Олександра є хорошим колористом – в її олійних роботах фарби поєднуються настільки гармонійно, що кожне полотно є шедевром в рамках творчого доробку автора.
Графічна серія вражає чіткістю ліній, тою своєрідною динамікою, яка одночасно поєднується з плавністю і лаконічністю рисунку. Відчутно, що автор сумлінно вбирала в себе ті знання, які їй давали наставники та викладачі. Паралельно вона знаходиться у власному творчому пошуку. Ці спроби варті уваги та й відзначаються явним потенціалом.
Настроєва характеристика розписів на кахлях дуже відрізняється за творчою манерою. Ці невеликого розміру плитки настільки динамічні та емоційні, що складається враження ніби їх розписувала зовсім не тендітна дівчина. Це свідчить про здатність художниці відображати повний спектр настроїв.
Серед робіт Олександри також ілюстрування збірки поезій її батька. Це дуже лаконічні невеликого розміру роботи, які чітко підкреслюють і інколи посилюють емоційне навантаження поетичних рядків.
Аналізуючи такі роботи, розумієш, що вдалий рисунок – це запорука хорошого твору. А твори Олександри потрібно побачити.

Сергій Бузату

Для процесу творчості Сергія Бузату притаманні якості тих природних процесів, якими рухається і живиться все навкруги. Процес його творчості більш за все нагадує утворення перлини, в тому розумінні, олійні фарби у своїх роботах він нашаровує тонкими, прозорими прошарками – подібно до того, як нашаровується перламутрова глазур на перлині та внутрішніх стінках молюску. Робить він це не на полотні, а на дошках чи на гіпсокартоні, оскільки йому потрібна гладка поверхня. Кожний шар письма він піддає обробці відкритого сонячного проміння. Це необхідно для того, щоби фарба, зазнаючи хімічних змін під активною дією променів, ставала прозорішою. Це дозволяє всім прошаркам фарб світитись один крізь другий, взаємно збагачуючись.
Коли Сергій дивиться на обличчя дитини, художнику хочеться передати ніжність його тону, лагідність рис, блиск оченят, м’якість волосся, легкий рум’янець – словом, все, що створює відчуття свіжості, чистоти. Техніка майстра дозволяє йому досягати успіху на цьому шляху. Проте, його мета — не суто реалістичне зображення. Скажімо, пишучи натюрморт, Сергій не маю на меті відтворювати зовнішність — фактуру — різних речей. Йому цікаво навчитися передавати емоційний стан, почуття, які вони викликають.
Сергій не пише багато різних яблук на одній картині, а лише одне. Проте таке і так, що воно викликає у глядача асоціативний зв’язок з темою кохання, пізнання, занурення у світ тонких переживань.