06 листопада 2018 - 09 грудня 2018
Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26)
Вартість
Вхід вільний
Графічні та малярські цикли Пікассо стали своєрідним джерелом натхнення для Євгена Лисика, зокрема для серії робіт на тему міфології, яка включала в себе й Мінотаврів. Подібно до грецької міфології, де в одній істоті могли єднатись людина та тварина, Лисик об’єднував у єдине ціле чоловіків та звірів, жінок та птахів. Так намагався показати, що в душі найстрашнішої, найтемнішої істоти є людське начало, співчуття та любов. Надзвичайно складні та психологічні образи пронизані прагненням краси попри розуміння власної потворності.
Трактування Мінотавра як вигнанця, як істоти, що не сприймається суспільством прийшло в результаті переосмислення життя навколо та призвело до ототожнення Мінотавра зі сучасною людиною. Подібно до міфологічного чудовиська, людина XX-ХХІ століття блукає в лабіринті: як зовнішньому, так і внутрішньому. Мінотавр, здавалось-би, з негативного героя трансформується в трагічного. Незважаючи на своє походження, він не належить ні світу богів, ні світу людей, ні світу тварин – приречений на життя в лабіринті, який є для нього одночасно і будинком, і в’язницею. Він то філософ, який розмірковує про будову світу і своє місце в ньому, що розуміє і приймає свою долю, то сильна та справедлива істота, що допомагає людям, то лірик, який прагне краси та кохання. Та, ким би він не був – розумною подобою людини, що замкнена в анімалістичному тілі, чи все ж твариною, що нездатна впоратись із своєю людською суттю, – Мінотавр залишається чудовиськом, бо таким його роблять люди… залишається нескінченно самотнім (с) Остап Лозинський, куратор проекту
За категорією
За датою
до 07 лютого 2025
до 24 січня 2025
до 24 січня 2025
до 31 березня 2025
до 23 лютого 2025
до 23 лютого 2025