Музей етнографії та художнього промислу є структурним підрозділом Інституту народознавства НАН України. Його фондові збірки налічують близько 100 тисяч одиниць збереження.

Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (МЕХП) є багатою скарбницею пам’яток традиційно-побутової культури та народного мистецтва українців, а також зразків декоративно-ужиткового мистецтва багатьох народів світу. Історія Музею сягає останньої чверті ХІХ ст., періоду заснування у Львові двох великих музейних осередків – Міського промислового музею (1874 р.) та Музею Наукового товариства ім. Т.Шевченка (1895 р.).

Міський промисловий музей займався збиранням зразків декоративно-ужиткового мистецтва, організацією виставок. Йогоколекція поповнилась творами західноєвропейського мистецтва, закупленими в 1898 р. на Всесвітній виставці в Парижі, фонди зростали також і за рахунок численних подарунків. Протягом 1939 – 1940 рр. до Музею надійшли пам’ятки багатьох націоналізованих збірок, зокрема, музеїв Любомирських, Дідушицького, міської збірки ім. Бруніцького, публічної збірки ім. Б.Ожеховича, Державного музею ім. Льва Пінінського, багатьох приватних колекцій.

Комплектування етнографічної збірки у Музеї НТШ ім. Т.Шевченка відбувалося завдяки сприянню визначних культурних діячів – Л.Українки, О.Сластіона, М.Біляшівського, Д.Щербаківського, К.Широцького та інших. Після розпуску НТШ (1939 р.), етнографічні колекції музею лягли в основу організованого у 1940 р. Державного етнографічного музею.

У 1951 р. відбулося об’єднання двох музеїв у Державний музей етнографії та художнього промислу. У 1982 р. на базі Музею було створено Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР, яке в 1991 р. реорганізовано в Інститут народознавства НАН України. Сьогодні МЕХП є значним центром наукової, просвітницької та культурно-освітньої роботи. Важливим напрямком наукової та експозиційної роботи МЕХП є дослідження і висвітлення маловивчених чи замовчуваних ділянок і тем народної та професійної культури українців у загальноєвропейському контексті.

З метою популяризації багатих музейних збірок видано низку альбомів, путівників та довідників.

Музей веде активну міжнародну діяльність, що знаходить відображення у втіленні спільних проектів з музеями Польщі, Словаччини, Ізраїлю, Канади, США, Австрії, Франції, Німеччини, Латвії, Фінляндії тощо. Це – обмін виставками, підготовка спільних каталогів, буклетів, проспектів, стажування працівників. Міжнародне співробітництво знаходить втіленняв укладанні двосторонніх угод як короткотривалих, для здійснення певного виставкового проекту, так і довготривалого творчого партнерства.

Нова експозиція на пр.Свободи, 15 знайомить із декоративно-ужитковим мистецтвом Європи кінця XV – початку ХХ століття. На особливу увагу заслуговує експозиція «Європейські годинники XVI-ХХ століття».