Час протилежностей: публічна лекція Марсі Шор про буття поміж війнами

Для габсбурзького письменника Штефана Цвайга Перша світова війна назавжди поклала край «епосі невинності»: після неї не можна було більше мандрувати без паспорта. І це ще не все: тепер без паспорта тебе навіть за людину не вважали. Суспільний розлам був жорстоким і незворотнім. Тоді ніхто не знав, що вже незабаром прийде ще жорстокіша війна.

Те, що ми сьогодні ретроспективно називаємо «міжвоєнними роками», з’явилося через два збіги обставин: якби 28 червня 1914 р. куля дев’ятнадцятирічного Гаврила Принципа не влучила у Франца Фердинанда, якби у квітні 1917 р. щось пустило під відкіс опломбований німецький вагон і Ленін не приїхав би до Петрограду… то усе двадцяте століття склалося б зовсім по-іншому. Ці два моменти Augenblicke—моменти hasard objectif, об‘єктивного шансу, як люблять казати сюрреалісти — розпалили запаморочливе полум’я: світ охопила пожежа. Чотири давні імперії – Османська, Німецька, Габсбурзька і Царська Росія – впали. Усі старі правила більше не діяли. А які нові правила – чи якими вони будуть – ніхто ще не знав.

Під час лекції відбудеться презентація українського перекладу праці Людвіка Флєка «Як постає та розвивається науковий факт» (Видавництво «Книги 21», Чернівці) за участі перекладачки Стефанії Пташник.

Мова лекції – англійська, з синхронним перекладом на українську.
Подія є частиною публічної програми міжнародного семінару «Людвік Флєк і його мисленнєві колективи».

На фото: Львів, 1930-ті. Колекція Наталі Отко / Міський медіаархів Центру міської історії