Виставка «Атеїзм, комунізм, тоталітаризм: минуле»

Автори виставки намагалися ще раз осмислити і, можливо, назавжди перегорнути одну із страшних сторінок в історії України – панування комуністичної системи з її ганебними наслідками.

Відкриття виставки у четвер, 16 червня о 16:00.

1973 року на музейній мапі Львова з’явилася нова культурологічна установа – Музей історії релігії та атеїзму, – структура, створена львівським обкомом партії та облвиконкомом. (Це був другий атеїстичний музей в СРСР після Ленінградського).

Його розмістили в приміщенні костелу та монастиря ордену домініканців, пам’ятки архітектури XIV–XVIІI століть. Основна мета– «сприяти комуністичному вихованню.., ідейно впливати на свідомість людей, виховувати в них марксистсько-ленінський матеріалістичний світогляд». Система здійснювала політику, яка поєднувала матеріальні й соціальні стимули з ідеологічними й естетичними обмеженнями. Тобто, з одного боку, витрачались кошти на потреби збереження національної культури, а з другого – ця культура зазнавала деформацій і працювала на радянську пропаганду.

Створивши музей для пропаганди атеїзму на прикладі культових пам’яток, влада мимоволі зробила велику послугу для музейної справи, зберігши ці предмети у фондах музею. Таким чином залишила живою релігійну думку у Львові, до певної міри нівелювавши початковий ідеологічний задум.

1989 року розпочався новий етап історії музею: докорінно перебудовується експозиція, у назві науково-освітнього закладу зникає слово «атеїзм». Це були перші паростки декомунізації. Сьогодні Львівський музей історії релігії – єдина установа в Україні, яка виконує функції «скарбниці релігійних пам’яток та релігійної думки».

За час існування музею в радянський період було зібрано велику кількість атеїстичних пам’яток (і не тільки), які є документальними доказами злочинів комуністичного режиму.

«Вони і стали основою для створення виставки «Атеїзм, комунізм, тоталітаризм: минуле»», – зазначає куратор Надія Полянська і продовжує: «Виставлені пам’ятки експозиції розділені на два періоди: перший – це міжвоєнний, тут представлені атеїстична преса, документальні фотографії; другий – часи брежнєвського застою (коли й було створено музей,) і тут бачимо ширший комплекс пам’яток – живопис, скульптура, архівні матеріали, фотографії старої «атеїстичної» музейної експозиції. Окремої уваги заслуговує архівний документ – дефектний акт 1987 року про пошкодження барельєфів із зображеннями К. Маркса, Ф. Енгельса і В. Леніна відвідувачем музею».