Вечір “ХХ ВІК. Богдан-Ігор Антонич. Грицько Чубай”

18 вересня 2010 р., 19:00
Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул.Лесі Українки,1)
18 вересня 2010р., у суботу, в Національному Академічному Українському Драматичному театрі ім. М. Заньковецької відбудеться вечір «ХХ ВІК. Богдан-Ігор Антонич. Грицько Чубай» у рамках «Форуму видавців».

Вечір присвячений 61 року від народження Грицька Чубая та 101-ій річниці народження Богдана-Ігоря Антонича.
Завжди вражає доля митців, які померли молодими. Антонич, Івасюк, Чубай… Ці троє творять особливі культурні міфи Львова, а їхня рання смерть додає цим міфам чогось трансцендентного…
Важко уявити, яким би був Грицько Чубай зараз, коли б прожив ці 25 років, яких його нема. Хоча, думаю, Грицько вірив, що житиме після смерті. Бо ж писав: …насправді немає осені/ є лише вітер, що забирає тіло і очі/ залишаючи вам найсутніше/ те чим ви були насправді („Марія”).

Григорій Чубай був найяскравішими представниками львівського андеґраунду, який існував поруч з київським і був не менш значущим і цікавим, однак його досліджено значно менше. Львів’яни, які об’єдналися навколо самвидавного часопису „Скриня”, організованого Чубаєм, творили одночасно з поетами „київської школи”, однаковим у них було і неприйняття суспільства. Що цікаво – можна зауважити фатальну подібність біографічної канви „киян” та „скринівців”, щоправда з п’ятирічною розбіжністю у часі: зокрема, йдеться про вигнання із вузів поетів „київської школи” (1967) і „скринівців” (1972-1973). Щоправда, виключені із вузів були не всі молоді митці, декому пощастило. А сам Чубай, незважаючи на його великий талант і освіченість, так і не зміг стати студентом жодного українського вузу; вступити туди йому просто не дали через його активну громадянську позицію, і лише у 1978 році він вступив до Літінституту в Москві. І „киян”, і „львів’ян” шантажували і переслідували, тягаючи на допити у справах, відповідно, Василя Стуса та Ігоря Калинця, що були заарештовані під час „великого погрому” в Україні у 1972 році і засуджені на тривалі терміни.
У передмові до книги Григорія Чубая „Плач Єремії”, виданої у Львові 1998 року, Іван Дзюба називає поета одною з найзвабливіших і найзворушливіших легенд українського безчасся 70-80-х років. Це була, насамперед, львівська легенда, бо, можливо, без впливу Чубая багато хто з тутешніх митців не відбувся б, чи відбувся трохи по-іншому. Чубай, незважаючи на закритість кордонів, привніс в радянський Львів трохи модерної Європи, носив ту Європу в собі, і тим справив значний вплив на подальше мистецьке життя Львова, таки європейське.

«Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…» Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX ст. Його метафори ведуть до усвідомлення духовного, вищого й незбагненного начала в людині, а саме осмислене буття він малює як пробуджувану таємним провидінням волю до творчості. Хоч знаємо, що своє тривання в світі він метафізично поширює й на час до свого народження, хочеться все ж починати звичайним твердженням: Антонич був поетом і жив колись у Львові.
Його поезія є незаперечним свідченням того, що великий талант обов’язково зреалізує свої можливості за короткий час і проб’ється крізь перепони провінційного мислення на дорогу передових думок свого часу, дорогу, яка поєднує національного художника із мистецтвом світовим і в той же час із найглибшими і найродючішими пластами рідної землі й рідної культури.

Ціллю проекту є зібрання коштів та видання величезної книги про життя та творчість Грицька Чубая: біографічні тексти та фотографії, рукописи автора. Також переклади віршів на: англійську, білоруську, іспанську, російську та польську мови.

У вечорі беруть участь:
«Дивні»
«Файно»
«ShockolaD»
Олег Лишега
Іван Малкович
Віктор Неборак
Ігор Калинець
Квартет «Віртуози Львова»
Хорова капела «Дударик»
ВІКТОР МОРОЗОВ
ВАСИЛЬ ЖДАНКІН
ТАРАС ЧУБАЙ та «ПЛАЧ ЄРЕМІЇ»

Продаж квитків (від 24 серпня):
галерея «Дзиґа», вул. Вірменська, 35 (на рецепції)
замовлення за тел. 297-56-12