Концерт «Зимові вечори Collegium Musicum»

Барвиста мозаїка різнопланових творів композиторів, що представляють різні епохи. Адже забарвлені у зимові вітражі, вони утворюють цілісну композицію, наповнену сенсом та глибиною.

Серед виконавців концерту Орест Смовж, скрипка (Україна-Сінгапур), Дмитро Чоні, фортепіано (Київ), Анастасія Друзюк, вокал (Київ), Камерний оркестр Collegium Musicum, Іван Остапович – диригент.

Розпочне «Зимовий вечір Collegium Musicum» Концерт для скрипки з оркестром № 1 сі-бемоль мажор Вольфганг Амадей Моцарт, який композитор ймовірно створив у 19-річному віці. Cтрімка основна тема першої частини сповнена брильянтності та вишуканості, довершену палітру оркестрового звучання у стриманій класичній манері із не меншою аристократичністю доповнює звучання скрипки. Слухач зауважить, що мелодичні звороти – а саме пасажі шістнадцятих чудово запам’ятовуються та мають орнаментальне забарвлення.

Друга частина Adagio ніби занурює насу іншу атмосферу – це ліричний центр усього твору, сповнений певної граційності, що притаманна музиці Моцарта. Остання частина Presto вимагає від виконавців досить високого рівня віртуозності.

Твір, котрий звучатиме наступним – «Траурна музика» німецького композитора-неокласика Пауля Хіндеміта. У період, коли з’явився цей твір композитор плідно концертував: побував і в Італії, в Туреччині, гастролював і у Англії. Отож, далекого 1936-го Пауль Хіндеміт перебував у Лондоні з нагоди виконання концерту на Бі-Бі-Сі, коли його спіткала звістка про смерть короля Георга V. Композитор усамітнився і всього за кілька годин написав «Траурну музику» для альта і струнного оркестру.
Враховуючи увесь трагізм ситуації, не можемо не оминути увагою той факт, чому найімовірніше усього твір написаний для альта. Адже окрім того, що маестро був композитором-новатором, він добре володів грою на альті та віолі д’амур (viola d’amore), й можливо уважав ці інструменти одними із найбільш значимими у світі класичної музики.

Уявімо тільки: минув лише один день після смерті короля, проте «Траурна музика» була виконана самим Хіндемітом і передана по радіо Бі-Бі-Сі.

Структура цього твору – чотири частини. Композитор зачаровує будь-якого слухача ніжними і зворушливими звуками струнних. Соло альта злітає над усіма іншими інструментами й оплакує померлого. У цьому творі композитор відмовився від вишуканої віртуозності і намагався у звукозображальній манері втілити внутрішню медитацію. Четверта частина твору є свого роду найвищою точкою всього циклу. Адже саме тут Хіндеміт використав сакральний жанр – хорал «Перед тобою стою я».

Наостанок прозвучать обробки народних пісень знаного українського композитора Бориса Лятошинського. Поліфонічні принципи обробок композитора розвивають традиції, котрі свого часу були закладені Миколою Леонтовичем. Добре помітною рисою у стилістиці написання цих обробок є симфонізм.