Концерт «В шану Маестро Миколі Колессі»

Олександр Божик із Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії під батутою Іллі Ступеля виконає скрипковий концерт Петра Чайковського – один із найвідоміших і водночас найвимогливіших до виконавця творів цього жанру.

Мелодія тут перебуває в центрі уваги композитора, і партія соліста тримає на собі основну змістову вагу. Особливо витонченою є середня частина концерту, Канцонетта, у якій основна тема звучить як журлива народна пісня.

«Карнавальна» увертюра чеського класика Антоніна Дворжака, яка також прозвучить на концерті, має свій сюжет: «Самотній замислений подорожній в сутінках заходить у місто, де відбуваються святкування. Довкола – гра музичних інструментів, радісні вигуки людей, співи і танці». Втім, у певний момент оркестр «розступається» й звучить ліричний дует англійського ріжка і флейти (мимоволі спадає на думку написана пізніше Дев’ята симфонія), який розповідає про любовний епізод; урочисто-енергійний святковий настрій повертається у кінці увертюри.

У другому відділі прозвучить Симфонія № 41 «Юпітер» – остання симфонія Моцарта. Існує версія, згідно з якою Моцарт писав свої три останні симфонії як цикл – і таким чином «Юпітер» виконує функцію симфонії-фіналу цього циклу. Стиль пізніх творів Моцарта має характерну рису – поряд із життєрадісно-грайливим оптимізом з’являються філософські нотки, а музична мова збагачується поліфонічними засобами епохи Бароко – насамперед фугою. Не виняток і симфонія «Юпітер», у фіналі якої Моцарт з допомогою фугато підсилює емоційну насиченість завершального розділу.

Микола Колесса (1903-2006) – один з найвидатніших українських композиторів, який втілив у своїй музиці яскравий, неповторний національний стиль, де ретельно відшліфований «екстракт» найхарактерніших рис гуцульського, поліського і лемківського фольклору з надзвичайною фаховістю і талантом інтегрується у жанри і форми класичної музики. Микола Колесса – також видатний диригент і педагог, автор підручника «Основи техніки диригування».