Концерт «Пам’яті жертв Голодомору»

Трагедії – не те, про що говорити хочеться. Трагедії – не те, що хочеться згадувати. І врешті, трагедії – особливо такі страшні, як Голодомор – не те, що зможе сповна осмислити сучасна людина, віддалена від тих подій у часі. Як не втратити ниточку зв’язку, як не втопити живу історію в хвилях зайвої патетики?

Насправді німецький композитор Густав Малер написав свою Симфонію № 2 «Воскресіння» ще за кілька десятиліть до української трагедії. Митець працював над нею з 1888 по 1894, скрупульозно викарбовуючи найважливіші деталі для свого монументального творіння. За задумом Малера, цей твір мав стати ідейним продовженням Першої симфонії, її новою гілкою та підйомом після смерті ліричного героя першої частини.

Отож, спочатку – вступають несміливі, теплі та світлі спогади й роздуми, як промені-проблиски минулого. Далі – людські метання, вічна дилема життя і смерті, заупокійні пісні та безперервний рух. Ще далі — прозора й сокровенна глибина, виражена в аскетичної хоралах та прозорій грі оркестру… Які врешті приводять до урочистого фіналу. До відповіді і ствердження. До захопливого і величного «Воскресіння» на слова оди Фрідіха Клопштока, що вінчає всю симфонію. І твердить – життя завжди стоїть вище над смертю. Життя завжди тягнеться вгору. І навіть найбільші трагедії не здатні приборкати та погасити його.

Шедевр Густава Малера втілять на сцені Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії та Галицький академічний камерний хор і солісти — Христина Макар (сопрано) та Тетяна Вахновська (мецо-сопрано).

Диригуватиме на концерті Теодор Кучак, американський маестро українського походження з величезним досвідом на сцені. В його творчій біографії – головування в оркестрах в Австралії, Південній Африці, Фінляндії, Естонії, Чехії та Україні. Нині він – музичний директор і диригент Філармонійного оркестру Фресно і камерного оркестру Рено, директор оркестрової школи музичного фестивалю у Кенті, художній керівник Фестивалю камерної музики Невади (США).