Концерт «Бах / Перселл / Стравінський / Шнітке»

Концерт «Бах / Перселл / Стравінський / Шнітке»

17 жовтня 2016, 19:00

facebook

Вартість

40 - 100 грн

«Бароковість» ХХ століття з його карнавалами історії помітна у всьому: у суміші жанрів, у пошуках нової динаміки, у надмірності, врешті-решт. Цей концерт – нагода відчути її уповні і пережити у музиці.

Виконують:
Дженіфер Зойбель (флейта, Німеччина)
Оркестр Collegium Musicum
Диригент – Валід Агаєв (Азербайджан-Німеччина)

Двоє старовинних європейців різних поколінь барокової епохи.
Двоє східноєвропейців різних епох – епохи масової втечі від Першої світової війни і епохи СРСР, коли втекти вже було майже неможливо.
Не йдеться про певну хронологію – радше, про певну позачасовість: про нитки, що пронизують діахронічно усі мистецтва і зневажають географію. Алюзійні нашарування, в яких так милувалося ХХ століття, а в них – вектори до стрімких і точних вертикалей бароко, що виструнчили плинність попередніх музичних епох.

Програма:
Карл Філіпп Емануель Бах – Концерт для флейти з оркестром ре-мінор
Альфред Шнітке – Сюїта в старовинному стилі
Генрі Перселл – Сюїта «Абделазер»
Ігор Стравінський – Сюїта із балету «Пульчінелла»

Карл Філіпп Емануель Бах (1714-1788) був найвідомішим з синів Йогана Себастіана Баха (і значно відомішим за життя, ніж його батько). Він отримував компліменти від Моцарта і Бетховена, і знаний тепер як один з засновників класицизму у музиці. Його часи – це часи величі Фрідріха ІІ Великого, коли Пруссія з європейської околиці перетворюється в економічно сильну і політично реформовану країну. Саме йому Карл Філіпп Емануель присвятив два цикли своїх сонат, за що і дістав посаду придворного музиканта.

Альфред Шнітке (1934, СРСР – 1998, Німеччина) походив з Республіки німців Поволжя, але музику почав вивчати у Відні у 1946, куди був відряджений його батько-журналіст. Все життя провів у СРСР, був членом Спілки композиторів і викладав; чимало теоретичних праць присвятив Шостаковичу і Стравінському. Його рідний брат, Володимир Шнітке, у 1965 році був затриманий КДБ. Альфред Шнітке заробляв на життя музикою до численних кінофільмів, а у 1990 році переїхав з родиною у Гамбург. «Сюїта в старовинному стилі», написана 1965-1972, – це результат пізнішого поєднання двох музичних творів (спочатку – інструментальних п’єс), написаних для кінофільмів «Походеньки зубного лікаря» і «Спорт, спорт, спорт». Поліфонія у старовинних мелодіях Шнітке створює гіпернашарування звуків. «Сюїта в старовинному стилі» – це і барокова краса, і драматичне самоспоглядання людини ХХ сторіччя.

Генрі Перселл (1659 – 1695) – органіст Вестмінстерського абатства, чия музика супроводжувала в останню путь королеву Марію, а незабаром – і його самого. Майстерний поліфоніст, автор першої національної англійської опери, він зажив слави як «найвеличніший майстер музики», а потім був забутий на два з половиною сторіччя. Творчість Перселла зактуалізувалася у світі завдяки Бенджаміну Бріттену, одному з найвідоміших композиторів ХХ століття.

Ігор Стравінський (1882, Російська імперія – 1971, Нью-Йорк) походив з українського роду, але виростав і вчився у Петербурзі. У 1906 році він одружується з Катериною Носенко і будує дім в Устилузі поблизу Володимира-Волинського – там він буде щоліта, аж доки у 1914 не виїде назавжди на Захід. Там і була написана відома «Весна священна».
Балет, на основі якого пізніше була створена Сюїта з балету «Пульчінелла», з великим успіхом відбув прем’єру 1920 у Паризькій Опері. Костюми дизайнував Пікасо, а замовляв постановку Сергій Дягілєв. Спочатку Стравінського не зацікавила така пропозиція, але після знайомства з музикою Джованні Перголезі, одного з творців комічної опери як жанру, він змінює думку. У Сюїті з 18 частин балету залишилося 8, і пізніше Стравінський ревізував її у 1965 році. Кожна частина тут пропонує нову комбінацію інструментів, як це буває у балетах. Довго точилися дискусії, як багато у «Пульчінеллі» музики належить Перголезі, але очевидно, що цілісний витвір належить Стравінському. Вперше Сюїту виконав 22 грудня 1922 року Boston Symphony Orchestra під батутою П’єра Монт’є.

Реклама на сайті

Знайдіть свою подію

За категорією

За датою

Реклама на сайті

вверх