Кінопокази «Доросле кіно»

Режисер: Марен Аде
У ролях: Біргіт Мініхмаєр, Ларс Айдінґер, Ганс-Йохен Ваґнер

Кріс і Гітті – закохана пара, яка проводить свою відпустку на Сардинії. Він – молодий архітектор, вона працює в рекламному агентстві. Двічі їх усамітненість переривають дві інші молоді пари: перша тільки-но народила дитину, а друга збирається це зробити і через це майже непомітно у відносинах Кріса і Гітті з’являються напруга і взаємне роздратування.

Марен Аде
Німецька режисерка та продюсер. Народилася в сім’ї вчителів, батьки розлучилися, коли Марен була зовсім маленькою. З раннього дитинства вона експериментувала з камерою та знімала все і всіх. З 1998 по 2004 роки навчалася в Академії кіно і телебачення в Мюнхені.

Режисер: Габріель Муччіно
У ролях: Валерія Бруні-Тедескі, Пьер Франческо Фавіно, Стефано Аккорсі, Вікторія Пуччіні

• “Давид Ді Донателло за кращу роль другого плану”
• “Давид Ді Донателло за кращий саудрек”

Минуло десять років після історії “Останнього поцілунку”, тепер п’ятеро друзів Карло, Марко, Адріано, Паоло і Альберто сорокарічні. Але й через десять років вони знову відчувають себе нещасними. Щоб хоч якось змінити ситуацію, Карло і Марко вирішують повернути своїх колишніх дружин, Адріано – налагодити контакт з сином і так по колу, обмінюючись поцілунками, ляпасами, биттям посуду. Італійські любовні пристрасті розпалюються завдяки специфічному монтажу, який критики охрестили крешендо Муччіно і, звичайно ж, прекрасної музики!

Габріеле Муччіно
Народився 20 травня 1967. Вступає до Римського університету “Сапієнца”, але дуже скоро кидає навчання і починає працювати асистентом італійських режисерів Пуппа Аватті і Марко Різі. У 1998 знімає свій повнометражний дебют “Впасти в кохання” (“Ecco fatto”), який був відразу відібраний до конкурсної програми Міжнародного фестивалю в Турині та отримав непогані відгуки критиків. Успіх приходить разом з картиною “Але назавжди в моїй пам’яті” (“Come te nessuno mai”, 1999), в якому головну роль виконує його рідний брат Сільвіо. Фільм з елементами автобіографії та життя одного римського ліцею мав величезний успіх на Венеціанському кінофестивалі. У 2001 він знімає “Останній поцілунок” (“L’ultimo bacio”), за який отримує премію Донателло за кращу режисуру. На його рахунку дві голлівудські роботи з головних ролях з Уіллом Сміттом “У пошуках щастя” (“The Pursuit of Happiness”) і “Сім душ” (“Seven pounds”, 2008). У 2010 на екрани через 10 років повертаються герої “Останнього поцілунку” у продовженні “Поцілуй мене ще раз” (“Baciami ancora”).

Режисер: Данкан Уорд
Сценарист: Денні Мойнехен
Оператор: Джон Метісон
Композитор: Януш Подразік
У ролях: Джилліан Андерсон,Алан Каммінг, Хізер Грем, Денні Хьюстон

“Бугі-Вугі” — комедійний фарс, у якому персонажі пожирають одне одного у тісному світі великих грошей. Розгортаючись на фоні сучасної лондонської та міжнародної мистецької тусовки, стрічка демонструє моральний стан її основних гравців. Арт-дилери, колекціонери, митці та початківці змагаються одне з одним не на життя, а на смерть у світі, де межа між успіхом та крахом є надзвичайно тонкою.

Режисер: Карло Маццакураті
У ролях: Джованні Каповілла, Валентина Лодовіні, Джузеппе Баттістон

Життя маленького села на півночі Італії однакове, як завжди, і у нас є можливість добре розгледіти кожного жителя. Пенсіонери проводять день за горнятком кави. Місцевий чоловік картає свою дружину-румунку, знайдену через сайт знайомств, за туфлі по 800 євро. Водій автобуса милий і пунктуальний. І звичайно, все село збирається на свято з приводу улову гігантського тунця. Про все це юний Джіованні пише замітки в міланську газету – він  має намір стати журналістом, але поки що найгарячіша подія, про яку вдалося написати – ліквідація підпільного цеху. Але Джіованні ще випаде шанс розповісти про подію там, де його ніхто не хотів побачити. У село приїхала нова вчителька Мара, вона відразу сподобалася всім, а особливо Хассану, майстру авторемонту. Джіованні стає мимовільним свідком їх відносин. Чи зможе він зберегти правильну дистанцію?

Карло Маццакураті
Народився 2 березня 1956 р. в Падуї. З юнацьких років працював аніматором в кіноклубі “Чінема Уно” в Падуї. У 1979, на кошти, які дісталися йому у спадок знімає свій перший фільм “Мандрівники” (“Vagabondi”) на 16 мм. У 1983 з цим же фільмом виграє конкурс на дистрибуцію, організовану “Гарамонд”, але фільм так і не потрапив в кінотеатри. У 1985 переїжджає до Риму, де починає працювати на телебаченні. У 1994 р. отримує приз “Срібний лев” за фільм “Бик” (“Il Toro”). Останній його фільм “Пристрасть” (“La Passione”) потрапив до конкурсної програми Венеціанського фестивалю-2010.