Кіноклуб Олега Яськіва: «Різанина»

Поланський однаково іронізує над Америкою та Європою, міщанськими цінностями і технічними фетишами, які є спільними ознаками життя ХХІ сторіччя. При всій серйозності фільму, його іронія вдала, і фільм викликає глибокий, осмислений сміх.

Велика заслуга у динамізмі, гостроті та легкості фільму належить Ясміні Резі, автору театральної п’єси “Бог різанини”, за якою він зроблений. Відтак, бездоганність діалогів, візуальний лаконізм лише на користь фільму. І, безумовно, прекрасна гра акторського квартету Кейт Вінслет, Джоді Фостер, Джон Райлі та Крістоф Вальц додають шарму та переконливості.

Фільм, немов пружина, розгортається стрімко. З побутового конфлікту двох хлопчиків, який намагаються залагодити їхні батьки, він переростає у драму міжособистісних і сімейних стосунків. Майже миттєво, лише зваживши імовірність екранної ситуації у власному житті, глядач сам стає персонажем фільму. Бо все, що відбувається на екрані, є відображенням і реалій кожного.