Фестиваль «Дні Грузинського Кіно»

18-19 червня 2011
Фотоклуб «Ч/Б.5х5»(пл. Коліївщини, 2)

Фільми зняті за матеріальної підтримки Національного Кіноцентру Грузії й наочно демонструють, як швидко можна досягти зростання якісно нового кінематографу при свідомій політиці підтримки дебютного та молодого кіно. У програмі – стрічки, які брали участь та здобували нагороди на міжнародних кінофестивалях. Фільми вирізняються особливим ставленням до людини, її життя, сповнені щирості, драматизму та глибокого розуміння світу.

Програма фестивалю
18 червня (субота):
«Три будинки» (2008), режисер Заза Урушадзе – початок 16.00
Програма короткометражних фільмів – початок 18.00
«Вересень» (2010) Вако Кіркітадзе, «Мисливець на ворон» (2010) Ніка Гугушвілі, «Граффіті» (2006) Вано Бурдулі , «Кров» (2010) Ірина Правило, «37°С» (2005) Тамара Суламанідзе, «Квітнева холоднеча» (2010) Торніке Бзіава.

19 червня (неділя):
«Суса» (2010), режисер Русудан Пірвелі – початок 16.00
«Вуличні дні» (2010), режисер Левана Когуашвілі – початок 18.00

Кількість місць обмежена, тому прохання попередньо реєструватись за тел. (067) 2552301.

Опис фільмів:

Три будинки (2008)
Починається історія з першого будинку, що передає настрій заміського життя двох братів, один з яких не вірить у смерть власної дружини й постійно звертається до неї як до живої, та поступово розпродає картини, які вона писала. Так до них в гості на прохання брата приїжджає друг-психіатр, щоб оглянути «хворого», але після кількох розмов з пацієнтом, визнає що той не потребує лікування. Одна з картин намальованих покійною дружиною героя, опиняється в руках у психіатра й таким чином починається дивна мандрівка цієї картини через століття. Дві сови, які зображені на картині випадково випливають вже зовсім в іншому оточенні часів другої світової війни, коли дружини радянського генерала приїжджає забрати його мертве тіло з квартири його коханки. «Что умер в бою Товарищ Генерал?!» – лунає російською голос розчарованої й досі люблячої дружини.
Картина «Дві Сови» в останній історії випливає у зовсім іншому ракурсі, як можливість порятунку для двох закоханих, коли любляче серце готове піти на будь що аби утримати поруч обрану. Хлопець, щоб завоювати прихильність батьків коханої вирішує самотужки викрасти картину, яка є родинною реліквією, але вже давно опинилась у руках колекціонера.

Фільм «Три будинки» учасник Montreal International Film Festival 2009.

Режисер Урушадзе Заза Рамазович, оператор Георгій Швелидзе та Георгій Белідзе, композитор Георгій Цинцадзе. Продюсер фільму Арчил Геловані. 96 хвилин.

Суса (2010)
У виробничому передмісті живе 12-річний Суса, який працює на підпільному горілчаному заводі й відповідає за збут пляшок з горілкою у великому місті. Щодня йому доводиться долати довгий шлях, доставляючи горілку у різноманітні ресторації, підпільні ігрові у бінго, просто до питущих людей. Йому доводиться уникати поліції та протистояти підлітковому рекету. Він у постійній, зовсім дорослій боротьбі за виживання. Хоча в нього є мама, яка так само працює на заводі й тато, на якого він чекає, що той одного дня забере їх з мамою до великого міста й у Суси зможе нарешті з’явитись шанс на дитинство. Та дорослі часом не такі сильні як їхні діти.
Фестивалі 2010 року у яких приймав участь фільм «Суса»: Rotterdam IFF, Berlinale, Gotteborg, BAFICI, Buenos Aires IFF, San Francisco IFF, Jeonju IFF, 2010 Grand-Prix, Cannes Market Screening, Pavilion – Cinema du Mond, Shanghai IFF, Taipei IFF, Culture & Cultures, IFF, Best Director, Antalya Golden Orange IFF, Mumbai IFF, Montreal Nouvaou Cinema, Best Actor, Montpellier IFF, Insomnia Prize for Distribution Support, Viennale, Tbilisi IFF, Grand-Prix, Golden Prometheus, Beijing International Film Festival 2011.
Режисер Русудан Пірвелі, продюсер Звіаді Алканадзе. Оператор Міріан Шенгелай. 80 хвилин.

Вуличні дні (2010)
Головний герой Чекі, ніде не працює, в нього ніколи немає грошей, він намагається боротися за життя власної родини, але весь час програє у цій війні наркотикам. Чекі з тих людей, молодість яких припала на дев’яності, у фільмі висвітлюються доля цілого покоління. Друзі зі школи – священник й міністр, живуть у власних світах, поки Чекі вибирається зі скрути й намагається врятувати свою родину й сина міністра від бажання спробувати наркотики. Проблема Чекі у тому, що цінності на яких він виховувався – раптом стали не актуальні, а світ забуття здавався таким легким. ‎”Вуличні дні” не стільки про наркотики, скільки про життя тих, хто знаходиться поза системою, шукаючи простих й швидких рішень. Іка, старшокласник, син міністра: “Я маю знайти легкий шлях отримати хороші оцінки!”
Розповідь про хорошу людину у скрутних обставинах і залежностях, фільм ставить питання, відповідь на які кожен знаходить сам. Чекі знайшов рішення, як розімкнути коло у своїй маленькій і важливій історії.
Фільм «Вуличні дні» був представлений у конкурсній програмі багатьох фестивалів, зокрема у програмі 39-го Міжнародного Кінофестиваля в Ротердамі. На 10-му кінофестивалі східноєвропейського кіно у Вісбадені стрічка отримала Головний приз «Золота Лілія», як найкраща робота.
Фільм «Вуличні дні» приймав участь у фестивалях: Rotterdam International Film Festival, Edinburgh International Film Festival, Moscow International Film Festival, Montreal World Film Festival, Kiev Molodist International Film Festival, goEAST Film Festival (Wiesbaden, Germany) Golden Lilly for the best film, Palic Festival of European Cinema, (Serbia) Tolerance award, Iasi Film Festival (Romania) Grand Prix for the best film, San Paulo Film Festival, Les Arcs Film Festival of European Cinema (France), Georgian Candidate for the Oscars,
Режисер фільму Леван Когуашвілі. Продюсер фільму Арчил Геловані. 89 хвилин.

Вересень, 2010 рік, режисер Вако Кіркітадзе, тривалість 11.03 хвилин.
Російські військові знаходять хлопця грузина, який щось приховує від них. Вони будь-що вирішують з’ясувати його таємницю.

Мисливець на ворон, 2010 рік, режисер Ніка Гугушвілі, тривалість 7.54 хвилини
Ревнощі, зводять чоловіка з розуму, він йде до магазину зброї купити пістолет чи автомат «для полювання на ворон».

Граффіті, 2006 рік, режисер Вано Бурдулі, тривалість 23.54 хвилини.
Історія кохання двох вуличних художників: дівчини й хлопця, які спілкуються один з одним через графіті, в той час як на них полює поліція.

Кров, 2010 рік, режисер Ірина Правило, тривалість 27.14 хвилини.
Про поклик крові й стосунки хлопця-сироти з дідусем та бабусею у традиційному гурійському селищі з його вірою та цінностями.

37° С, 2005 рік, режисер Тамара Суламанідзе, тривалість 29.47 хвилини.
Подорожні пригоди сучасного невдахи, якому раптом сильно пощастило.

Квітнева холоднеча, 2010 рік, режисер Торніке Бзіава, тривалість 15.42 хвилини.
Події 9 квітня 1989 р – день коли російські війскові без супротиву забили 22 людини саперними лопатками на мітингу у підтримку незалежності Грузії, серед них були жінки й діти.