Розмова з Павлом Бартусяком про особливості філософського перекладу

Будь-яка оригінальна філософська концепція наповнена більше внутрішньо, ніж зовнішньо, і спроби розглядати тільки зовнішній бік призводять до, щонайменше, спрощення її змісту. «Зовнішній розгляд» проявляється, наприклад, у зведенні філософа до одного чи кількох принципів, до певної парадигми. Декарта традиційно зараховують до табору раціоналістів, а його вчення йменують дуалізмом. Однак тексти Картезія говорять нам про інше, і навіть здатні піднести неочікувану сенсацію. Яку? Як її виявити?

Книжка «Медитації» Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун, видана минулоріч у видавництві «Дух і літера», містить тримовну – французько-латинсько-українську – публікацію твору французького філософа. Спираючись на цю книжку, намагатимемося відповісти на такі питання:

Як переклади можуть впливати на якість філософування?
На яку якість перекладів видатних філософів спирається українська філософська спільнота?
Чим, крім мови оригіналу, має володіти перекладач філософських тектстів?
Яку роль у розумінні філософського тексту відіграють “неперекладні” поняття й терміни?

Павло Бартусяк – кандидат філософських наук, дослідник французької філософії, перекладач філософських текстів із французької й латинської мов.