Лекція «Як література працює зі страшними і стидкими спогадами»

Лекція літературознавиці Ірини Старовойт: Ми, українці, часто думаємо про себе як про невдах історії, які або не мають власної країни, або не вміють у ній загосподарити. Але свої колективні невдачі варто міряти величиною історичних викликів, які стояли перед різними поколіннями.

Були такі моменти в історії минулого століття, коли наші міста і села були найнебезпечнішими місцями на землі, де вижити зміг тільки кожен сотий. Пам’ять про це була майже стерта. Зараз знаємо, що така колективна амнезія несправедлива й небезпечна. В момент, коли нам доводиться знову протистояти сучасній історії, ця притлумлена пам’ять і її «приватна правда» повертається, як бумеранг, через літературу, у свідченнях і спогадах різними мовами. Як робота пам’яті допомагає мислити і обживати майбутнє? Коли майбутнє України знов під загрозою, пасувало би ці уроки нарешті засвоїти.

Ірина Старовойт – літературознавиця і поетеса, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри культурології УКУ. Редакторка рубрики «(Де)монтаж пам’яті» на сайті «Україна модерна». Викладачка та дослідниця в Університетах Польщі, Німеччини, Нідерландів і Швеції. Членкиня Національної спілки письменників Україн та Асоціації українських письменників. Найновіша книжка: A Field of Foundlings: Selected Poetry (Lost Horse Press, USA, 2017).