Виставка світлин Юліана Дороша «Яблуневий спас»

Виставка кольорових світлин фотохудожника і першопрохідця-кінематографіста у Галичині Юліана Дороша. У добірці тематичні етнографічні фото, що демонструють святкування Спаса на Гуцульщині.

Юліан Дорош народився 1909 року в сім’ї митника Омеляна Дороша та Іванни Крушельницької, сестри письменника і журналіста Антона Крушельницького. Початкову освіту здобував у Станіславівській класичній гімназії, де й зацікавився технікою та почав робити перші світлини. Став членом «Пласту». Із 1926 р. фотографував різні урочистості, життя пластових таборів, згодом його запросили очолити прес-квартиру «Пласту».

Перебуваючи у центрі пластового життя, Юліан Дорош також захопився туризмом, беручи в експедиції фотоапарат. Результатом цих мандрів став перший аматорський короткометражний фільм «Свято молоді», знятий у пластовому таборі на Соколі, поблизу Підлютого, однак при першому перегляді стрічку було сконфісковано польською владою.
Дорош був серед ініціаторів створення у Львові Українського фотографічного товариства (УФОТО). Водночас активно продовжував займатися журналістською справою, співпрацював із багатьма львівськими часописами – «Дні», «Життя і Знання», «Українські Вісти», «Назустріч», був співредактором «Неділі».

Під час другої виставки УФОТО він репрезентував свій короткометражний етнографічний фільм «Раковець», відзнятий на відпочинку в Раковці-на-Дністрі влітку 1931 року. У лютому 1933 року Юліан Дорош від етнографічного відділу Львівського університету їздив на Гуцульщину, де в околиці Космача, Косова, Жаб’є знімав гуцульські танки. Пізніше кадри з цієї експедиції увійшли до другого етнографічного фільму «Гуцульщина», який у фрагментах знімався на кольорову плівку. У травні 1933 року УФОТО розпочало видавати фаховий часопис для фотолюбителів «Світло й Тінь» – Юліан Дорош став одним із редакторів новозаснованого видання, вміщуючи на його шпальтах чимало статей із проблем фото- і кіномистецтва.

Окрім фотовиставок, важливе місце у житті Юліана Дороша посів кінематограф. У 1936 році йому вдалося привернути увагу української кооперації до проблем кіновиробництва, відтак за фінансової підтримки Ревізійного союзу українських кооператив створив підприємство «Фотофільм» і розпочав роботу над рекламним двогодинним художнім фільмом про кооперативний рух «До добра і краси» за сценарієм Романа Купчинського та Василя Софроніва-Левицького.

Одночасно з роботою над фільмом «До добра і краси» Юліан Дорош працював над створенням «короткометражовиків». Фірма «Фотофільм» під його керівництвом зняла такі стрічки: «Весілля на Покутті», «День молоді Рідної школи», «Йордан у Львові», «Виставка АНУМ» та ін. Також у липні 1938 року він зняв фільм про похорони командувача Української галицької армії генерала Мирона Тарнавського.
Того ж року митця запросили знімати археологічні розкопки у княжому Галичі (Крилосі) під керівництвом Ярослава Пастернака, а вже на початку 1939 року режисер взявся до зйомок нової кольорової ігрової стрічки під робочою назвою «Крилос» з життя України-Руси ХІІ ст. Однак далекосяжним планам режисера зашкодила війна – роботу над стрічкою було припинено.
За підтримкою колег з Музею етнографії та художнього промислу Юліан Дорош відкрив 1957 р. першу персональну виставку етнографічного фото.

У 1960-х роках Юліан Дорош знімав етнографічні сюжети для львівської студії телебачення. У 1966 році перейшов працювати в Центральний державний історичний архів у Львові. Там, маючи доступ до кінотехніки, відзняв ще один кінофільм «Народні майстри Гуцульщини». Тривалий час працював з науковими співробітниками Львівського музею українського мистецтва. У 1977 році познайомився із о. Володимиром Яремою (згодом – патріархом Української автокефальної православної церкви Димитрієм), з яким провадив роботу з фотофіксації церков та народної меморіальної кам’яної скульптури Західної України. Останній виїзд на фотофіксацію печерних святилищ у Страдчі та Фійній здійснив у травні 1982 року, а вже за два місяці серце Юліана Дороша зупинилося.

Подія організована у співпраці з Львівським фотомузеєм і проектом «Фотографії старого Львова».