Виставка Івана Остафійчука

Видатний художник шестидесятник, лауреат Шевченківської премії – Іван Остафійчук, що «виживав» в обставинах обструкції тоталітарного режиму належав до тієї невеличкої групи митців, котра переконливо сформувала новий естетичний та моральний простір із поєднанням минулого та теперішнього, національного та загальнолюдського. Ідеологічні рамки тоталітарної влади, переслідування та допити студентських років не зламали, не підпорядкували митця пасивно-споглядальній та заангажованій системі художнього вислову.

Можливість для творчої реалізації художнику дала книжкова ілюстрація в жанрі графіки. Важко перелічити всі видання над якими працював Іван Остафійчук. Це і новели Василя Стефаника 1969, «Сад нетанучих скульптур» Ліни Костенко, «Безкінечні казочки» М. Підгірянки 1973, збірки творів Лесі Українки «Думи і мрії» 1983, Дмитра Павличка «Плесо» 1984, вірші Тараса Шевченка «В казематі» 1987, збірка Івана Драча 1988 і т.д.

Не всі проекти вдалося реалізувати, адже у творчості митця не було місця для тем, які правляча влада вважала актуальними. Не зважаючи на це – творчий метод Івана Остафійчука був визнаний громадськістю, відбулося послаблення ідеологічного гніту, але…у 1988 році Іван Остафійчук емігрував спершу до Хорватії, а згодом і до Канади, де вів активну виставкову діяльність, його виставки в Філадельфії, Детройті, Лос-Анжелесі супроводжували схвальні публікації.

Наприкінці 80-х, початку 90-х Іван Остафійчук захоплюється живописом, стає більш ліричним. Хоча, слід зазначити, що живопис Івана Остафійчука, у порівнянні з графікою має специфічний характер, який є не легким для сприйняття.

Після здобуття Україною незалежності, у 1992 році, художник повертається в Україну. Живе та працює у Львові, та у рідних Карпатах, де народився 1940 року, в селі Тростянець.

А сьогодні, в галереї «Зелена канапа» Іван Остафійчук пропонує нашій увазі виставку графіки та живопису 1976 – 2016 років. Серед іншого Іван Остафійчук створив серію гравюр з 6-ти робіт про канву подій з власного життя «Спогад» та «Рефлексії» – філософське бачення краєвиду урбаніста та жителя села. В якій проявляє себе як лірик.

А як актуальний художник Іван Остафійчук продовжує себе у серії живописних творів на плексіглазі «Небо впало на землю» присвячену сучасним подіям на Донбасі.