Розмова з Ігорем Калинцем та Іванкою Крип’якевич-Димид про взаємовплив літератури й образотворчого мистецтва

Розмова з поетом, на творчість якого великий вплив має образотворче мистецтво, — Ігорем Калинцем, та художницею, на чию творчість великий вплив має література, — Іванкою Крип’якевич-Димид. Модератор — релігієзнавець Андрій Шкраб’юк.

На творчість поета Ігоря Калинця неабияк вплинуло образотворче мистецтво. Оселя Ігоря Калинця та світлої пам’яті Ірини Калинець подібна до художнього музею — тут є несподівана картина скульптора Романа Петрука, скульптури Марії Савки-Качмар, графіки Богдана Сороки, пейзажі Карла Звіринського, ранні твори Олега Мінька, Зеновія Флінти й Любомира Медведя, а також малярство Влодка Кауфмана. Ще найперша збірка Ігоря Калинця “Вогонь Купала” (1966) означила важливість мистецтва для поета: чимало його присвячено творам мистецтва, процесу їх створення, а також і художникам, з багатьма з яких письменник дружив і дружить.

Художниця, іконописець Іванка Крип’якевич-Димид походить із родини митців, учених і священиків: мама, Леся Крип’якевич, — художниця із ткацтва, учасниця міжнародних виставок; батько, Роман Крип’якевич, — фізик-винахідник, близький друг Ігоря Калинця; один дідусь, Іван Крип’якевич — історик, автор “Історії України”, учень Михайла Грушевського; інший дідусь, Артемій Цегельський — священик УГКЦ, ісповідник віри, альтист, який багато років грав у Львівській опері. Серед професійних зацікавлень Іванки Крип’якевич-Димид — витоки мистецтва, українське мистецтво XVI-XVII століть, діалог Церкви й мистецтва. Змалечку художниця була знайома з письменниками (наприклад, з Іваном Світличним), слухала й читала натоді ще не публіковані вірші поетів-дисидентів. Була підлітком, коли дехто з них повернулись із заслання; дружба з ними та їхня життєва позиція вплинули на її творчість.