Палац Сапєгів (вул. Коперніка, 40а)
Лектор – доктор мистецтвознавства Юрій Бірюльов – розповість про історизм у львівській архітектурі – комплекс різних ретроспективних течій. Важливим для історизму був принцип свободи вибору – необмеженість власного, суб’єктивного трактування історичних форм.
У Львові розповсюджувались різні неостилі історизму. Їх можна класифікувати на дві великі групи: класичного та романтичного напрямків. До класичного напрямку (з використанням ордерів) належали: неоренесанс у різних національних варіантах (італійський, французький, німецький), неоеллінізм і французький т. зв. «стиль Другої імперії». До романтичного напрямку відносяться стильові спрямування, що виникли у результаті інтерпретації мотивів середньовічної, східної та народної архітектури: «аркадний стиль», неоготика, неороманізм, неовізантизм, швейцарський та орієнтальний стилі, а у кінці ХІХ ст. – перші стилізації українського та польського народного зодчества.
Проміжну нішу займали необароко і неорококо – течії історизму 1885-1900 років, що в своєму експресивному лінеарізмі, асиметрії заперечували лагідну ренесансно-класичну тектоніку і були ніби «нульовою» стадією сецесії. Останні 15 років ХІХ ст. у Львові – це час і так званого мальовничого історизму («стилю піттореск») – комбінованого, посилено декоративного напрямку, а також період активного спорудження різноманітних у стильових формах особняків.
За категорією
За датою
до 31 жовтня 2024
до 07 грудня 2024
до 01 грудня 2024
до 10 листопада 2024
до 03 листопада 2024
до 20 жовтня 2024