Лекція «Шляхи українського малярського інтуїтивізму»

Феномен українського малярського інтуїтивізму продовжує дивувати новими цікавими постатями, які стають ланками вже тривалої культурно-мистецької еволюції цього явища.

XX століття залишило кілька яскравих, вершинних осягнень з-поміж художників так званого «наївного мистецтва», одного з напрямків примітивізму: Епіфаній Дровняк (знаний як Никифор), Євмен Пшеченко, Василь Довгошия, Никифор Коваль, Катерина Білокур та ін. 1938 року у Львові відбулася етапна Виставка мистців-самоуків, яка стала спробою фахового окреслення цієї тенденції в історії українського образотворчого мистецтва.

Друга половина XX століття додала до цього списку чимало нових імен, серед яких особливої уваги заслуговують Клим Трохименко (1898-1979) та Дмитро Стриєк (1899-1991), які як мистці працювали поза Батьківщиною та стали визнаними постатями малярства у широких колах світової мистецької думки. Їх величезний доробок, суб’єктивоване бачення світу та великі успіхи серед колекціонерів США і Канади майже зовсім не відомі в Україні.

Вперше в ширшому контексті феномену українського малярського інтуїтивізму Клим Трохименко (1898-1979) та Дмитро Стриєк (1899-1991) будуть представлені під час лекції Романа Яціва.