ІV триєнале сучасного мистецтва «Український Зріз»

Український Зріз — триєнале сучасного українського мистецтва — відбувається четвертий раз, але в Україні уперше. Цьогорічне триєнале є частиною Конгресу культури «Перехід 1989». Це — спроба паралельно з дискусійною частиною Конгресу дослідити й відрефлексувати проблеми обрядів, ритуальності й переходу засобами актуального мистецтва.

Тема триєнале — «Обряди переходу». Участь у проєкті візьме близько двадцяти митців, які працюють у форматі актуального мистецтва. Серед них: Михайло Алексеєнко, Пьотр Армяновський, Тереза Барабаш, Сергій Братков, Вова Воротньов, Відкрита група, Даніїл Ґалкін, Лія Достлєва, Влодко Кауфман, Тарас Ковач, Дана Косміна, Олекса Манн, В’ячеслав Поляков, Євген Равський, Олексій Сай, Олена Субач, Мітя Чуріков, Наталка Шимін.

Триєнале відкриває нову для міста локацію — будівлю №42 на площі Ринок (колишня кам’яниця Седмирацька). Чотири рівні цієї будівлі вперше будуть використані для мистецького проєкту

Падіння Берлінської стіни, Оксамитова революція, протести «Солідарності» у Польщі, Революція на граніті та розпад Радянського Союзу стали точками пришвидшення багатьох процесів. Здавалось би, відкрито шлях до свободи, про яку потайки мріяло чимало «радянських людей». Та більшість, а відтак суспільство в цілому виявились неготові до свободи та її зворотної сторони — відповідальності. Бути вільними і брати відповідальність на себе здатні лише зрілі люди та суспільства. Інфантильні ж — тікають від неї. Застрягнути на переході — один із варіантів такої втечі. Ми перебуваємо у ситуації переходу — між старим і новим світами. Вийшли з радянського минулого — і не прийшли у бажане «європейське майбутнє». Ми ні тут, ні там. У коридорі: з ментальним багажем минулого, патерналізмом і небажанням змінюватись, але й із вичікувальними поглядами в бік Заходу, з прагненням «європейських цінностей» і «західного стилю життя». Обряди рятують від непевності і тривоги, що породжені невизначеністю перехідного стану. Ми підтримуємо старі алгоритми дій, вигадані й нав’язані нам, часто безглузді. Ми трансформували деякі радянські обряди, замінивши ідеологію національною символікою. Ми вигадуємо нові ритуали, стаючи заручниками чужих правил. Ми часто виконуємо обряди автоматично, не запитуючи, чому, навіщо, що стоїть за цими діями, куди вони, врешті, ведуть чи не ведуть нас? Ритуали допомагають нам виживати, але чи водночас вони не віддаляють нас від себе самих?

Кураторська група Українського Зрізу 2019:
– Влодко Кауфман, перфомер, живописець, графік, куратор і координатор низки арт-проєктів і фестивалів, співзасновник «Інституту Актуального Мистецтва» (Львів)
– Сергій Петлюк/Sergiy Petlyuk, медіахудожник, автор та співкуратор багатьох мистецьких проєктів в Україні та за кордоном
– Лідія Савченко-Дуда, співзасновниця й арт-координторка мистецьких проєктів Мистецького Об’єднання «Дзиґа», арт-директорка фестивалю «Дні мистецтва перфоманс у Львові» (з 2011 року).

Раніше проєкт відбувався у Польщі. Перше триєнале, організоване у 2010 році в Любліні, було спробою самоідентифікації, пошуком ідентичності українського сучасного мистецтва. У 2013 році завдяки проєкту «Лиман» у Любліні важливим став процес самоаналізу і самооцінки. Наступне триєнале «ПереТВОРЕННЯ» відбулося у Вроцлаві в рамках програми «Вроцлав-Львів: Європейська Столиця Культури Вроцлав-2016» та відобразило актуальний стан мистецтва в Україні, яка перебуває в кризі, перед обличчям війни і змін. Якщо раніше проєкт репрезентував сучасний стан українського мистецтва насамперед іноземній аудиторії, то цьогорічне — нагода самим критично подивитися на себе, дослідити, чи сучасне українське мистецтво здатне зацікавити інших.

Відкриття триєнале відбудеться 11 жовтня, у п’ятницю, о 19:00
Далі, у наступні дні, — вхід вільний