«Славське рок» з дощами , панкотою і трауром

Літо 2011 можна сміло назвати сезоном незавершених фестивалів. Зірваний штормом «У.Рок», проколи в організації останнього дня «Підкаменю» і, нарешті, довгоочікуваний фестиваль «Славське рок», який теж осиротів на один день.
Всі незроблені з цукру ентузіасти, їхавши на фестиваль ще не знали про те, що останнього дня так і не буде.
У перший день фестивальники стикнулись з найбільшою проблемою цьогорічного фестивалю. Всі, хто їздить на «Славське» не перший рік, знають, що сцена завжди була на стадіоні, зовсім не далеко від наметового містечка, яке так і залишалось на острові. Цього ж року організація потішала всіх довгою прогулянкою до нової сцени, яку розмістили приблизно за кілометр від наметового містечка на території однієї туристичної бази. Мало того, що народ дерся кілометр вгору, цьогоріч під сценою кількість багнюки хіба не перебільшувала лише всім відоме «форт-місиво».

Не дочекавшись водоспадного дощу, першими на сцену «Славське рок» вийшов гурт «Ніагара». Кумир юних фестивальників, гурт поєднує, здається, зовсім непоєднуване – панк-рок і бріт-поп. Можливо, така стильова різноманітність музики «Ніагари» пояснює велику кількість їхніх прихильників.
Далі публіку бавили веселі хлопці з гурту «Jack O’Lantern» . Позитив їхньої музики позбирав на сцені всіх дітей, що прибули на фестиваль. Жоден фестиваль ще не бачив такої кількості юних хіпарів, що не може не тішити.
Гурт з Польщі «Sztywny Pal Azji» досить довго готувався до виступу, але таке очікування було того варте. Поляки заграли справді якісне реггі.
Хед-лайнерами мав бути німецький гурт «Dritte Wahl». Проте, не зважаючи на популярність гурту, організація поставила останніми нашу «Пікардійську терцію». Як би не нарікали, що цей гурт абсолютно не фестивальний, «Пікардійська терція» відіграла найкраще від
всіх присутніх тут гуртів. Добре сприймається лише той гурт, який ти справді знаєш, особливо, який відомий тобі з дитинства, а його музика відгукується приємними асоціаціями. «Пікардійці» відспівали всі свої хіти, починаючи від «Усе тобі» і закінчуючи «Стареньким трамваєм». Кілька разів на біс, глядачі не хотіли йти від сцени, хоч давно вже лив густий дощ, проте, під сценою було тепло та затишно, хотілось закривати очі та посміхатись самому собі.

Наступного дня фестивальників потішили денною сценою. Виступили гурти «Недаремно», «Малхолланд Драйв», «Мінаморалі» , «SWEETLO» та «Ренессанс».
Пройшовши від денної до вечірньої сцени народ добряче протверезів і гучно зустрічав гурт «WashingTones». Далі розігрівали публіку невгамовні хлопаки з Тернополя «Los Colorados». Гурт, який так і не вийшов на загально народний рівень, але залишився улюбленцем західноукраїнської публіки. Більшість його пісень молодь знає на пам’ять ,хоча «Los Colorados» розкручувались на каверах, які, зрештою, стали найвідомішими їхніми композиціями. Далі лабали не менш запальні гурти «Трутні» та «Animals’ Session».
А хед-лайнерами фестивалю вже в не перший раз цього року стали гурт «Гайдамаки». Воно й не дивно, адже такий драйв та багатство української культури випромінює лише цей гурт.

Третій день спочатку здивував всіх відсутністю денної сцени, як виявилось , по країні оголосили траур за загиблими шахтарями, тому і вечірньої сцени теж не було. Дощило, панки волали «свою маму анархію», люди помаленьку тікали з острова, боячись, що річка все-таки його затопить. Цього року панкота навіть обрала собі культ, як виявилось «артур» та «с…ки» вже в минулому, тепер, всі невтаємничені, знайте: «Міхальцов» – ось святий культу всіх наступних фестивалів. Ще одною родзинкою фестивалю стали п’яні співи зовсім глухих та писклявих кобіт, від їхніх ранішніх концертів хотілось втекти далеко в гори. Щоб там не було, але «Славське рок» залишило приємні асоціації, адже не фестиваль винен у траурі та ремонті старої сцени, а дощовий настрій залежав лише від похмурої погоди в середині нас самих.
Мирослава Ляхович