Бабкін – без зайвих слів

Акустична гітара, прості до геніальності слова і друзі за інструментами на сцені. Складалось враження, що Сергій Бабкін і компанія грали виключно для себе, і весь народ, що прийшов першого травня у філармонію – попав на їхню повсякденну репетицію. Ні, хлопці відіграли як годиться, і, навіть, деякі огріхи посеред концерту, здавались просто вдалими жартами. Отож, дружня обстановка, Бабкін співає про «безмежну течію любові», всі завмирають від чудових джазових мотивів. Потім звучить «Не умирай молодость» своїми романтично-меланхолійними мотивами. До совісті прагне дістатись пісня «Тук, тук откройте» . Далі у більшості з’являється на лиці усмішка – звучить одна з найвідоміших композицій виконавця «Пока у нас есть джаз». Сцену встеляє дим, починає давати жару наступна композиція «Ми играєм в любов» – це вже зовсім не спокійні чи задумливі ритми, навпаки музика плавно переходить від джазу до року. Справжнім дощем зі звуків наступає інша композиція «Злива» – вже зовсім рокове звучання. Бабкін через кілька російськомовних композицій виконує одну на українській мові, при тому все без слів, нема ніяких переривів на балачки і об’яв про наступну композицію, просто суцільний потік емоцій, зіграних на інструментах. Музика знову стихає до джазових ноток , грає «Приваблива луна», у філармонії панує кокетлива тиша. Остання композиція і весь зал піднімається на рівні ноги, публіка співає разом з Сергієм Бабкіним «Забери». Музики не стає, ніхто вже не кричить «на біс», люди виходять забираючи з собою справжній настрій в стилі джаз…

Мирослава Ляхович