Балет «Симфонія танцю»

«Симфонія танцю» – одноактні балети «Па де катр» (фр. Pas de Quatre) Цезаря Пуньї, хореографія Антона Доліна; «Видіння троянди» на муз. Карл Марія фон Вебер, хореографія Михайла Фокіна
«Ближче, ніж кохання» на муз. М. Пахельбеля, Г. Генделя, Х.-В. Глюка, А. Вівальді, Е. Боссо, А. Марчелло, хореографія Артема Шошина

«Па де катр» (фр. Pas de Quatre) Цезаря Пуньї
Влітку 1845 р в Лондоні одночасно опинилися чотири відомих балерини: Марія Тальоні, Карлотта Грізі, Фанні Черріто, Люсіль Гран. Директор «театру її Величності» Бенджамін Люмлі скористався щасливим випадком і вирішив зібрати цих зірок на одній сцені – для виступу перед англійською королевою Вікторією. Жюль-Жозеф Перро, на замовлення директора, поставив балетний дивертисмент, кожна з варіацій якого найвигідніше розкривала артистичні й технічні можливості чотирьох знаменитих танцівниць і мала їх імена. Кожен образ розкривав характер балерини; загальний танець і чергування варіацій представляли логічну єдність дії. Початок і кінець цього романтичного твору були однакові – як картинна композиція. На жаль, оригінальна старовинна хореографія не збереглася. Нову виставу, присвячену видатній роботі Жюля Перро і чотирьох видатних балерин ХІХ століття, створив у 1941 році англійський артист балету і хореограф Антон Долін (справжнє ім’я Сідні Френсіс Патрік Чіппендейл Хілі-Кей). Па де катр з незмінним успіхом іде на різних сценах світу. У Львівській Національній Опері цей балет представлений уперше

«Видіння троянди» на муз. Карл Марія фон Вебер «Запрошення до танцю», хореографія Михайла Фокіна
В основу сюжету були покладені два перші рядки вірша французького поета-романтика Теофіля Готьє: «Я – дух троянди, яку ти носила вчора на балу…» Балетмейстера Михайла Фокіна полонив цей вірш, в якому оживає душа квітки, та надихнув на створення образної пластичної балетної форми. Дівчина, повернувшись із балу, засинає у кріслі. Яскрава троянда випадає з її руки. У сні до дівчини приходить дух Троянди і знову запрошує на стрімкий вальс. Із останніми тактами видіння зникає, і дівчина прокидається.

«Ближче, ніж кохання» на музику М.І. Пахельбеля, Г.Ф. Генделя, Х.-В.Глюка, А.Вівальді, Е. Боссо, А. Марчелло. Хореографія, постановка, костюми Артема Шошина
«Ближче, ніж кохання» – одноактний балет про найголовніше почуття в житті кожної людини. У цьому творі бачимо шлях від зародження ніжних стосунків між закоханими, від розквіту кохання – через розлуку – до того, що залишається після смерті живого почуття – спустошеності й страху самотності. Кожен дует артистів символізує одну зі стадій любові і передає хвилюючу історію, наповнену глибинним змістом, психологічними ілюзіями і пульсуючим нервом справжньої пристрасті. У їхньому танці прочитуємо запитання: «Яка ти, справжня любове? І чи існуєш ти на Землі?»