Концерт гурту «Хорея Козацька»

Велика за обсягом частина репертуару належить пісням, що стосуються історії визвольних змагань України протягом усього ХХ століття. Творчість Січових Стрільців, бійців армії УНР, першої та другої світових воєн, шестидесятників-восьмидесятників, та уже сучасних нам подій у ХХІ сторіччі. У звитяжних піснях різних епох гурт відтворює та музично ілюструє історичну тяглість і неперервність змагань за одвічні цінності людської свободи та гідності особистості на даній нам Богом землі.

Склад гурту:
Тарас Компаніченко – гусла, кобза, бандура, ліра, лютня, спів;
Сергій Охрімчук – фідель, скрипка, спів;
Данило Перцов – пандора, корнет, джаламай, флейти, лізард, спів;
Северин Данилейко – віолончель, скрипка, спів.
Михайло Качалов – фідель, бубни та барабани спів.
Крисько Ярослав – старосвітська бандура, барокова гітара, бубни та барабани спів.
Максим Бережнюк – дуда, флейти, бубни та барабани спів.

«Хорея Козацька» – це гурт старовинної музики, що виконує пам’ятки з різних пластів української музичної культури від пізнього середньовіччя до пам’яток ХХ ст. Гурт виник у 2006 році у Києві. Його назва походить від назви музичної пам’ятки ”Horea kozacky”, що заховалась в клавірній табулатурі з 1640, і зберігається в музичному архіві Братислави (Словаччина).
Гурт виконує музику Русі-України різних епох – Середньовіччя (візантійсько-романську та ґотичну), Ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі твори ХХ ст., доречно демонструючи пам’ятки української культури від монодії до неоромансу. Пріоритетними для гурту є дослідження та виконання епічної традиції – епічних жанрів музичної та літературної спадщини. Тому вельми часто концерт перетворюється на довготривалу музичну подорож, що занурює слухачів в світ староденних подій, лицарського епосу і розвинених в ньому морально-етичних тем, що давали натхнення і викликали захоплення як українських, так і европейських письменників, мистців і фольклористів.
«Хорея Козацька» використовує старовинні музичні інструменти, що звучали під час військових виправ руського лицарства – шляхти й козацтва, побутували в дворацьких капелах старої аристократії – князів, панів, бояр, митрополитів та єпископів, а також інструментарій виконавців традиційного українського епосу – кобзарів, бандуристів та лірників.